Ковель стає столицею трансплантології?!
Уперше за 15 років в Україні пересадили серце. Сталося це в Ковельській районній лікарні на Волині. Також тут провели вже три операції з трансплантації нирки, у двох випадках то були трупні органи. Усі пацієнти почуваються добре
Шестеро дітей дякують лікарям за порятунок матерів
З головним лікарем Ковельського МТМО Олегом Самчуком розмовляли у вівторок, 24 грудня. Він був лаконічним:
— Так, ми не обмежилися однією пересадкою нирки, зробили навіть більше, аніж обіцяли. Але докладнішу інформацію зможу дати вам лише у четвер.
Згодом з’ясувалося, що «засекреченість» була виправданою. Адже лікарі зобов’язані були впевнитися в успішних результатах своєї роботи. Нині цю подію вже можна назвати справжнім проривом у трансплантології.
В Україні впродовж 15 років не було проведено жодної пересадки серця. Хворих скеровували на операції до Індії, але не всім там щастило діждатися порятунку. У нашій країні, яку називають піонером трансплантології, є спеціалісти, є досвід у цій галузі медицини. Але спочатку заважали законодавчі неув’язки, згодом — організаційні проблеми створення чіткої загальнодержавної системи, відсутність загальних реєстрів реципієнтів і донорів. Однак ковельські медики довели: навіть у нинішніх умовах є змога проводити трансплантацію органів.
Уже на ранок пацієнт, відійшовши від наркозу, привітно махав рукою на камеру, передаючи вдячність лікарям і родичам.
Першу пересадку нирки в Ковельському МТМО провели в листопаді, донором для Надії Федорової із села Поромів Іваничівського району став її чоловік Віталій.
16 грудня — друга операція, пацієнтці — 35-річній жительці Володимира-Волинського — пересадили нирку від людини, в якої було діагностовано смерть мозку. Лікарям вдалося переконати родичів у тому, що рішення про посмертне донорство стане порятунком для молодої жінки. І справді, все пройшло чудово, пацієнтка з чужою ниркою вже зустрічатиме свята в колі родини.
А через тиждень у Ковельському МТМО взяли «чемпіонську планку», тут було проведено пересадку серця і другу трансплантацію трупної нирки.
— Коли до нашої лікарні потрапив пацієнт, який внаслідок падіння з висоти отримав важку черепно-мозкову травму, спеціалісти випробували всі можливі способи його врятувати, однак зробити це було неможливо. У потерпілого констатували смерть головного мозку. Його родичі дали згоду на забір органів. Оперативно провели тестування, дослідження і з’ясували, що нирка цього чоловіка ідеально підходить 45-літній хворій, яка вже 6 років жила завдяки процедурам гемодіалізу в нашій лікарні. Це Наталія Єфімчук, жителька села Луківка, що на Ковельщині, мама двох донечок. До речі, всі три наші пацієнтки з пересадженими нирками мають по двоє дітей, — розповіла завідувачка інформаційноаналітичного відділу Ковельського МТМО Олена Деркач.
Донорське серце не могло чекати…
Другу нирку оперативно передали з Ковеля у столичний інститут Шалімова, де її трансплантували ще одній хворій людині, яка вдячна нашим лікарям за небайдуже й відповідальне ставлення до своєї роботи, за вміння знайти правильні слова в пропаганді донорства.
— Що я міг сказати родичам? Що ці органи вже не допоможуть потерпілому, а іншому хворому життя врятують. І це найцінніше, що може людина зробити на цьому світі. У результаті такого спілкування ми й одержали згоду на вилучення нирок і серця, це дуже благородний крок рідних, — каже головний лікар Ковельського МТМО Олег Самчук.
Терміново зв’язалися з директором Інституту серця МОЗ України Борисом Тодуровим. 56-річного пацієнта везли до Ковеля, оскільки донорське серце неможливо було вчасно доправити до столиці навіть гвинтокрилом. Негайно виїхала бригада з 8 лікарів і медсестер Інституту серця, щоб провести пересадку.
— Їдемо, у нас уже пішов відлік на хвилини, телефонують, що стан донора різко погіршився, його поклали на операційний стіл. А нам їхати ще 2 години, — розповідали лікарі про напругу того моменту.
Поки столичні хірурги дісталися Ковеля, в районній лікарні вже почали операцію, аби не змарнувати шанс на трансплантацію. Для пересадки серця було всього 3,5 години. Встигли! Вперше за 15 років столичні й ковельські кардіохірурги спільно відродили пересадку серця в Україні!
Уже на ранок пацієнт, відійшовши від наркозу, привітно махав рукою на камеру, передаючи вдячність лікарям і родичам. Іван Міговка із Закарпаття багато років страждав від кардіологічної патології, яку в народі називають «бичаче серце». Він — багатодітний батько. Коштів на пересадку органа за кордоном родина не мала, хворий давно стояв у черзі на операцію в Інституті серця і вже й не сподівався на порятунок. Тому телефонний дзвінок з Києва і пропозиція провести безкоштовну пересадку стала для нього передріздвяним дивом.
— У цього чоловіка з вираженою дилятаційною кардіоміопатією серце працювало лише на 15%. Думаю, якби ми не виконали цю трансплантацію, більше 2–3 місяців він би не прожив. Це друге народження на світ, — коротко прокоментував ситуацію Борис Тодуров.
Реабілітацію хворий проходитиме в столиці. У четвер, 26 грудня, його відвезли реанімобілем в Інститут серця.
До речі, у листі очікування на пересадку органів близько 5 тисяч українців. Більше тисячі з них потребують донорського серця, півтори — трансплантації печінки, понад 2 тисячі — заміни нирки. Тому неможливо переоцінити важливість доброго почину ковельських лікарів.
«Це була злагоджена робота професіоналів незалежно від закладу, який вони представляли. Без конкуренції. Лише з бажанням врятувати життя і довести всім скептикам, що на шляху до великої мети не існує перешкод, яких не можна здолати. Олеже Самчук, Юліане Голик, Романе Домашич, вам це вдалося! Вітаю всю команду! Борисе Тодуров, Гавриле Ковтун, Антоне Шпачук, ви, як завжди, показали найвищий рівень!» — написала на своїй сторінці у фейсбуці тележурналістка Ірина Заславець, яка спостерігала за ходом трансплантації серця у Ковелі.