Тішиться родина Лук’янчуків, що глава сімейства з ними
Іван Лук’янчук вижив після удару блискавки (Відео)
— Отямившись, я побачив мертвого коня і батька, який не подавав ознак життя, — так при зустрічі пригадував 14-літній Роман Лук’янчук випадок у грозу, що стався в селі Рудка Любешівського району торік улітку. Тоді у підводу влучила блискавка, внаслідок чого загинув кінь, а Іван Лук’янчук, батько хлопця, був травмований. Сам підліток не постраждав
—Це був суботній день, 20 липня, — розповідає Рома. — Ми з татом їздили по тюки соломи на поле. Як верталися, то хмара вже насунулася. Почався дощ, навіть град полетів. Сильно гриміло. Не доїхали метрів сто до нашої хати, як бахнуло. Перша блискавка вдарила в калюжу, і струм пішов по коневі. Друга влучила в тата, хвилею третьої мене скинуло на землю (я сидів позаду на тюках).
Чув підліток, яка то страшна сила — блискавка, якої біди може завдати. Але не думав, що саме в них вона влучить.
— Як падав із воза, то відчув, що несильний струм пройшов по голові, — каже він. — Звісно, злякався. Отямившись, побачив, що кінь лежав мертвий у калюжі, батько звисав із тюків — теж, як здавалося, без ознак життя. Побіг додому — на поміч кликати.
Зі слів хлопчика можна було уявити, як усе сталося. Як він кинувся додому по допомогу, який стрес пережив. Дружина потерпілого Валентина ніби серцем відчула, що чоловіка й сина спіткала біда, і бігла вже назустріч Роману.
Роман ще здалеку кричить: «Мамо, коня нема… І тата — теж…». Нема слів, щоб передати, який шок був у мене, коли побачила таку картину: кінь лежить у калюжі, чоловік нерухомо звисає з тюків.
— Коли почалася громовиця, дощ, а потім і град пішов, — пригадує жінка, — я вискочила з хати на вулицю. Кажу меншим дочкам: «Ото вже наші хлопці від граду зароблять». Біжу до лугу, що за нашим обійстям. Роман ще здалеку кричить: «Мамо, коня нема… І тата — теж…». Нема слів, щоб передати, який шок був у мене, коли побачила таку картину: кінь лежить у калюжі, чоловік нерухомо звисає з тюків. Але я не розгубилася, стягнула його з воза, стала тормосити, штучне дихання робити. Бачу, живий. І мати Івана, яка живе поруч із нами, підоспіла. Удвох із нею ми не давали серцю чоловіка зупинитися, поки чекали «швидку». А вона скоро приїхала. І вже медики рятували Івана. І їм, і лікарям відділення інтенсивної терапії Любешівської районної лікарні, а потім терапії, куди він був переведений, ми дуже вдячні.
Дякувала жінка батькам, рідні, усім, хто їх підтримав. І Богові насамперед, бо це «Його промислами всі в потрібну хвилину були разом і порятували чоловіка». А ще пані Валентина розповіла, що вони з Іваном у шлюбі 25 років — 30 липня 2019-го було срібне весілля. З цією людиною, одне слово, вже пройдено довгий шлях. І ще, мовляв, жити і жити — дітей піднімати на ноги. Бо, крім двох дорослих дочки і сина, є ще три школярики.
Сам Іван Лук’янчук, у якого і так була важка недуга, а тут ще й ураження блискавкою, казав:
— Пам’ятаю один спалах — і все… Потім на пару секунд прийшов до тями… Слава Богу, живий зостався, але ні спати, ні сидіти не можна — все болить…
Напередодні Нового року ми зателефонували у Рудку. Розмовляли з дружиною Івана Лук’янчука Валентиною. На запитання, як зі здоров’ям чоловіка і сина, жінка сказала:
— У Романа, дякувати Богу, все добре. А ось чоловік постійно мусить лікуватися. Періодично в стаціонарі лежить. Просимо Господа, аби не гірше було.
Коника, як сказала жінка, на жаль, ще не купили. Хоч і є така думка. Але то вже, може, навесні, з допомогою старших дітей, котрі в Польщу їздять на заробітки, придбають робочу силу, без якої на селі трудно обходитись.
Для довідки
Як свідчить статистика, щороку від блискавки гине понад 4 тисячі людей у всьому світі. Реальні цифри можуть бути значно більшими, адже перевірені дані з країн, що розвиваються, зокрема Центральної Африки, практично не надходять. З кожних 10 осіб, у яких влучає блискавка, дев’ять виживає. Перелік побічних ефектів: зупинка серця, запаморочення, судоми, біль у м’язах, глухота, головний біль, втрата пам’яті та уваги, зміни в характері, хронічний біль…
