Курси НБУ $ 39.22 € 42.37
Із Каменя до Парижа  та Амстердама – на велосипеді

Богдан Ліпич: «Мрійте і вірте у себе!».

Фото із фейсбук-сторінки Богдана ЛІПИЧА.

Із Каменя до Парижа та Амстердама – на велосипеді

За 30 днів Богдан Ліпич із Каменя-Каширського подолав 2400 кілометрів: п’ять країн, більше ста міст і тисячі сіл. Зрозумівши, що подорож двоколісником — ​дешевий спосіб здійснити задумане, остаточно наважився. Найперше вирішив побачити Париж — ​найяскравіше місто Європи — та Амстердам — ​столицю велосипедистів. Морально налаштовувався на мандрівку цілий рік, готувався довго — ​докупляв комплектування собі в дорогу і спочатку планував вирушити ще у 2018-му, але через іншу подію поїздка стартувала 11 липня 2019-го

Мама випроводжала сина зі слізьми — ​хвилювалася і постійно стежила за дописами Богдана в інтернеті, де хлопець вів свій блог, а якщо довго не писав, то навіть спати лягала з відкритим фейсбуком. Утім, усі можливі ризики, проблеми Богдан намагався прописати наперед, аби заздалегідь продумати варіанти їхнього вирішення.

 

 

— Зокрема, як діятиму, коли трапиться ДТП, мені стане зле, закінчаться гроші і провіант, отримаю травми або нападе дикий звір, загублю документи чи хтось вкраде мої речі тощо. На щастя, більшість з обдуманого — ​вигадки і стереотипи. Навіть зміна погоди виявилася не страшною: їхати в дощ мені іноді дуже подобалося. А незнання мови в наш час узагалі не проблема, адже в кожному ґаджеті є перекладач. Водночас найбільше переживав, аби не вийшов з ладу велосипед. Чув, що в людей розламувалися рами, а це все — ​кінець. Мені теж доводилося часто ремонтувати свій двоколісник, але думок зупинитися не виникало. Навпаки, повторював: «Навіть пішки, але дійду до Парижа». Серйозна прикрість, яка сталася в дорозі, — ​зламався телефон. Це була майже катастрофа. Втрата його означала неможливість їхати за маршрутом, що прокладав навігатор, неможливість вести блог та інші неприємності, — ​розповідає мандрівник. — ​Довелося придбати новий ґаджет.

Найбільше переживав, аби не вийшов з ладу велосипед. Чув, що в людей розламувалися рами, а це все — ​кінець. 

Ранок Богдан Ліпич розпочинав переважно о 7–8-й годині. Обов’язково робив розминку, перевіряв технічний стан велосипеда. Спати лягав о 22-й, інколи опівночі. Ночував у наметі, дехто радо дозволяв розміститися в себе на подвір’ї або ж навіть запрошував в дім.

Їв те, що хотілося, в основному жив на сухпайках, національних страв уникав, найчастіше купував солодощі, щоб швидко відновити сили, енергію.

— Дуже хотілося всього українського: м’яса, борщу. Тепер упевнено можу сказати: немає нічого кращого, аніж сало, — ​розповів Богдан Ліпич. — У дорогу вирушив із мінімальним бюджетом, десь 200–300 доларів. Щоправда, знайшлися охочі підтримати блог, деякі іноземці давали гроші при зустрічі.

Після поїздки веломандрівник зізнався, що найбільш комфортна і близька по духу для нього Польща, але чи зміг би жити тільки там — ​не впевнений.

— Важливо зрозуміти: якби Україні дати такі ж дороги, зарплати та ВВП на одну особу, як у Європі, то ми стали б кращими не тільки на цьому материку, але й у світі. У нас надзвичайно потужний потенціал, а в плані доступу до товарів і послуг ми тримаємо першість. Вийшов на вулицю — ​купив усе необхідне, тоді коли у відвіданих мною країнах це не так легко зробити. Спробуйте придбати там сім-карту — ​і відразу відчуєте різницю. Ми маємо всі шанси стати першими, однак для цього потрібно неабияк попрацювати, — ​переконаний Богдан Ліпич.

Тепер мандрівник упевнено стверджує: 2019 рік був найцікавішим у його житті! 

— ​Я зробив те, в чому сам сумнівався, і максимально загартував свою психіку. Ми і не підозрюємо, який величезний потенціал маємо. Кожен із нас може значно більше, ніж думає, — ​зазначає хлопець. — ​Шкодую, що не вирушав у такі подорожі раніше. Бо так здійснюються мрії.

Окрім того, впродовж минулого року Богдан максимально удосконалив радіопрограму «Ukraine Dancing» — ​проєкт про клубну музику українською мовою, за підтримку якого пропонує 35 безкоштовних уроків із вивчення англійської мови з викладачкою Кембріджської школи Вікторією Ховард. А ще хлопець самостійно створив офіційний сайт шоу, почав співпрацювати з українськими артистами та як діджей виступив із власною музичною програмою у Львові, Києві, Вінниці, Луцьку, Житомирі, а також на фестивалі барв у Новограді-Волинському, в Тернопільській та Івано-Франківській областях. Знайшов однодумців у цій сфері та об’єднав їх навколо себе заради спільної мети.

— У 2020-му планую здійснити чергову подорож на двоколіснику до Португалії чи Італії. А ще хочу заснувати громадське об’єднання, щоб організовувати веломандрівки постійно. Ну й, звісно, є плани написати книгу про першу велоподорож, а також створити музичний лейбл, що спеціалізується у виданні та просуванні клубної музики з українським вокалом. Аби досягнути певних результатів у новому році, читачам «Волині» раджу максимально планувати, стежити за своїми задумами, корегувати їх і встановлювати строки реалізації. А головне — ​вірити в себе та перестати мислити стереотипно, — ​закликає Богдан Ліпич.

Ірина ПАСІЧНИК.


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.

Telegram Channel