Чи допоможе влада волинським «гусятам» стати олімпійськими чемпіонами з біатлону? (Відео) - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 27.61 € 33.48
Чи допоможе влада волинським «гусятам» стати олімпійськими чемпіонами з біатлону? (Відео)

Наші спортсмени посіли на юніорському чемпіонаті України 12-те місце серед 18 команд.

Фото Федерації біатлону Волині.

Чи допоможе влада волинським «гусятам» стати олімпійськими чемпіонами з біатлону? (Відео)

Із цими пташенятами стріляючих лижників–початківців порівняв бронзовий призер Чемпіонату світу-2011 в естафеті, триразовий медаліст чемпіонатів Європи, чемпіон ХХІІ Всесвітньої зимової універсіади, переможець та багаторазовий призер етапів Кубка Світу, а нині представник Міністерства молоді та спорту Сергій Седнєв. Колишній лідер збірної України та інші легендарні спортсмени переконували кореспондентів «Волині», що біатлон має майбутнє у нашому регіоні. Втім, яким воно буде, сказати складно, бо це залежить не лише від тренерів та їхніх підопічних

Лише третій рік у нашій області діє федерація цього зимового виду спорту. Але і за такий короткий період волинські спортсмени вже встигли про себе заявити. Вони не пропускають жодних юнацьких турнірів, і хоча про медалі та кубки ще не йдеться, до дітей приглядаються наставники збірної України.

Так і було на нещодавніх змаганнях, у яких брали участь лижники під червоно–білим прапором із лапатим хрестом, — Чемпіонаті України з біатлону серед юніорів та юніорок, що відбувся в Тисовці Львівської області. Саме там ми з’ясовували, які перспективи у нашої команди, адже поблизу Луцька нема лижних трас, а сніжні зими, як цього року, — рідкість.

— Бувають тренери та спортсмени, які мають всі умови, але не показують результатів, бо насправді у них не лежить душа до цієї справи. Я теж здивувався, почувши про біатлон у Луцьку, та коли побачив ентузіазм людей, які розвивають цей спорт у вашій області, то зрозумів, що є майбутнє. Адже набрати дітей, зацікавити їх та підготувати на належному рівні можливо у кожному регіоні країни, — розвіяв наші сумніви Сергій Седнєв.

 Схожі аргументи і в наставника нашої команди Олександра Акрицького. Він зазначив, що біатлоном нині активно займаються в Іспанії, Македонії, у Греції. Мовляв, завжди можна поїхати тренуватися в гори, і ніхто не скасовував літню підготовку: лижоролери, стрільбище.

Щоправда, обидва наші співрозмовники були не настільки оптимістичні, коли мова зайшла про гроші.

Сергій Седнєв каже, що влада має приділяти більше уваги та краще фінансувати саме дитячий спорт.

На Чемпіонаті України для юніорів ми не змогли показати таких результатів, як планували, бо не маємо хороших лиж.

— Нині забезпечення ДЮСШ виглядає просто смішно. У спортсменів–професіоналів ситуація значно краща, а тренери підростаючого покоління залишені наодинці зі своїми проблемами, — заявив функціонер.

Детально про ці негаразди нам розповіли представники волинської команди. Голова федерації біатлону області Микола Поліщук констатує, що сьогодні найбільший клопіт — вогнева підготовка.

Читайте також: Син Героя російсько-української війни просить владу не знищувати спортивну школу у Луцьку.

— Ми фактично не маємо зброї, її надають інші тренери на період зборів та змагань, адже у Луцьку не відкрито спортивного відділення ДЮСШ з біатлону. А без цього ми навіть дозвільних документів не можемо отримати. Міська влада обіцяла у цьому році вирішити проблему. Сподіваємось, нічого не перешкодить цим планам.

Також Микола Степанович зауважив, що волинський біатлон нині підтримує Боратинська громада і департамент сім’ї, молоді та спорту Луцької міськради. Втім, щоб готувати більше 2–4 дітей, звісно, потрібне краще фінансування.

 

— У нас вже є перспективні біатлоністи, але, наприклад, на Чемпіонаті України для юніорів ми не змогли показати таких результатів, як планували, бо не маємо хороших лиж. Хтось вибирає із 10–12 пар, а ми з двох, — доповнив розповідь Олександр Акрицький.

І хоча дорослі проблеми безпосередньо позначаються на юних спортсменах, ті, як видалося, не втрачають оптимізму і сподівань на великі перемоги. Представники нашої команди 14–річна Аліна Хміль та її старший брат 16–літній Михайло опанували лижі у дуже ранньому віці.

— Я з трьох років катаюся, адже у мене мама і тато — майстри спорту. Одного разу на перегонах до нас приїхав тренер, який запропонував постріляти по мішенях. Ми показали непогані результати, і нас запросили займатися біатлоном, — розповіла дівчина. Школярка зізналася, що мріє виграти Олімпійські ігри.

— Це цілком можливо, — вважає бронзова призерка Олімпіади-94 в норвезькому Ліллехамері (це була перша медаль незалежної України!), а нині спортивний функціонер Валентина Цербе–Несіна.

— Згадую себе у грудні 1993–го на відбіркових змаганнях я не мала навіть своєї пари лиж, ділилася зі мною ними Ніна Лемеш. На відборі в Карпатах не було і власних чобіт. Також готувалася без особистого тренера, масажиста, перекладача… Нині — інші умови. І я хочу щиро подякувати представникам Волині за те, що вболівають та живуть біатлоном. Ваші діти Михайло та Аліна Хміль, Максим Денисенко — це молодь, яка вже мітить у десятку кращих. Ви показуєте приклад іншим регіонам. Я вірю, що волиняни займатимуть перші місця в світі й прославлятимуть Україну. Хочу щиро побажати, щоб спонсори «билися» за вас, а влада запитувала: «А чим ще допомогти?» — підсумувала легендарна спортсменка.

Леонід ОЛІЙНИК.


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.