Журналістка «Волині» вперше в житті доїла корову у господарстві «Рать», де найщасливіші в країні доярки (Відео) - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 26.82 € 31.89
Журналістка «Волині» вперше в житті доїла корову у господарстві «Рать», де найщасливіші в країні доярки (Відео)

З професіоналами своєї справи завжди є про що поговорити.

Фото Антона ОНИЩУКА.

Журналістка «Волині» вперше в житті доїла корову у господарстві «Рать», де найщасливіші в країні доярки (Відео)

Це твердження засвідчують самі люди: вони люблять свою роботу, а працедавець її гідно оцінює. А якщо є ферма, де працівники отримують ще більше задоволення від праці, ми обов’язково про неї напишемо

У тваринницьких комплексах Віктора Шумського у Луцькому районі близько 850 корів, яких потрібно доїти тричі на день. Із цим вправляються лише 16 працівниць. Вони приступають до роботи о пів на п’яту ранку. Тому ці жінки не завжди встигають випити кави, бо мчать на велосипедах подавати сніданок худобі.

Українська господиня має вміти це робити!
Українська господиня має вміти це робити!

— Я встаю о 3:50. Люблю приїхати раніше, підготувати своє робоче місце. Підкидаю корм, відгортаю гній, чищу корів, а потім дою. Додому повертаюся десь о 22­й. Як жінка, маю привести себе в порядок, тому засинаю десь опівночі, — ​каже доярка з 25­річним стажем Ніла Ташкинова.

Спробувати себе у ролі доярки вирішила і я. Підключити апарат вийшло, але вручну, як не старалася, молоко не потекло.

Здавалося б, пекельний графік, та працівниця запевняє: «Нічого подібного. Важко було за часів колгоспу, бо корови доїли в бачки, їсти роздавали вручну й чистили корита самі». Нині ж все механізовано: молоко від них по трубах потрапляє до холодильника. Та ще й неабияке, а, як зазначила завідувачка ферми Віра Костюк, — «екстракласу».

Жительки корівника були раді гостям.
Жительки корівника були раді гостям.

 

Завідувачка ферми Віра Костюк каже, що підхід до кожної тварини індивідуальний.
Завідувачка ферми Віра Костюк каже, що підхід до кожної тварини індивідуальний.

 

Музику корівкам для настрою не вмикають, бо, як зазначив директор підприємства Віктор Шумський: «Пісні для них теж саме, що для мене астрономія. Не визнаю такого». Тому пані Віра переконана, що худоба в них така продуктивна, бо на фермі – хороша атмосфера та якісне харчування. До речі, що їстимуть корови, визначає Раїса Мартинюк, яка працює тут більше 40 років.

— Худоба у нас посортована на високопродуктивну, сухостійну, середньопродуктивну, новотільну та низькопродуктивну. Для кожної складаємо окремий раціон. Особливу увагу приділяємо кількості сухої речовини. Одна корова за рік дає більше 9 тисяч літрів молока, — ​пояснює жінка і додає: — ​Люблю свою роботу… Нею живу.

Спека та нелегка праця — ​не завада хорошому настрою. У доярки з дуже красивими довгими віями Марії Мартинюк очі горіли найбільше. Молода жінка працює на підприємстві з 20 років. Каже, за 15 літ роботи жодного разу не хотіла звільнитися. Вона навіть має улюблену підопічну на ім’я Циганка.

Марія Мартинюк Циганку нині дуже оберігає, адже вона знову чекає на телятко.
Марія Мартинюк Циганку нині дуже оберігає, адже вона знову чекає на телятко.

 

— Зі всіма коровами розмовляю, але душу виливаю тільки одній. Чорнява така спокійна, терпляча. Горою за мене стоїть! Атмосфера тут хороша, тому й настрій у всіх класний, — ​ділиться пані Марія.

Спробувати себе у ролі доярки вирішила і я. Підключити апарат вийшло, але вручну, як не старалася, молоко не потекло. Й попри те, що моя праця здалася досвідченим дояркам трохи недоладною, зважаючи на мою завзятість, запропонували влаштуватися до них. Мовляв, працюватиму в молодому веселому колективі.

Читайте також: «Слуги народу» зроблять депутатом 28-річного безробітного хлопця​.

За словами завідувачки ферми Віри Костюк, на підприємстві нині є і 20­річні дівчата, і 30­літні жінки, і шість ветеранок професії.

Директор підприємства Віктор Шумський каже, що хороші працівники — ​основа успішної справи, тож ферма активно розвивається.

— Тваринництвом завжди було вигідно займатися. Нині розробляємо проєкт реконструкції ферми, щоб утримувати худобу за новими технологіями. Молоко у нас вищого сорту. За день продаємо десь 17–18 тонн, — ​говорить Віктор Анатолійович.

Він своїм прикладом показує, що стереотипи про збитковість молочного напрямку сільського господарства — ​безпідставні, а ще доводить, що робота на фермі може приносити задоволення і належно оплачуватися.

Ірина КРАВЧУК.