Курси НБУ $ 38.97 € 42.45
Через 41 рік волинські студенти прийшли у гості до декана. Ранкова добірка новин до кави

Коли через десятиліття тебе згадують — ​життя прожите недаремно!

Фото Ольги КАРАЇМ.

Через 41 рік волинські студенти прийшли у гості до декана. Ранкова добірка новин до кави

Володимира Демчука, який очолював природничо­географічний, а потім хімічний факультети нині Волинського національного університету імені Лесі Українки, й дотепер називають найкращим

81-­літній професор сьогодні на заслуженому відпочинку, але не забутий. Днями у гості до нього завітали колишні студенти природничо­географічного факультету 1975–1980 років. І через 41 рік після закінчення навчального закладу випускники зустрілися зі своїм наставником, аби висловити вдячність та повагу. Не всі змогли приїхати, але через соцмережі передають Володимиру Васильовичу вітання та бажають йому сил і здоров’я на довгі літа.

Український учений-­біохімік і педагог, кандидат біологічних наук, доцент Володимир Демчук — ​людина з унікальною пам’яттю і складом розуму.

Український учений-­біохімік і педагог, кандидат біологічних наук, доцент Володимир Демчук — ​людина з унікальною пам’яттю і складом розуму. Колишні студенти хімічного факультету і нині згадують, що декана «не проведеш» через спізнення чи прогул. Такі пояснення, як «зранку з дому приїхав, не встиг на першу пару» чи «відпустіть раніше, не встигаю на автобус», не проходили, бо педагог знав графік сполучень в усіх напрямках. Захоплюються і тим, як «із голови» записував формули, котрі не завжди вміщалися на дошці. А ще зібрав колекцію мінералів і гірських порід та створив геологічний музей університету.

Колеги­-викладачі також відзначають його високий професіоналізм, відданість науці та досконале володіння методами організації навчально­виховного процесу. Тож і не дивно, що Володимир Васильович пропрацював деканом 37 років, а за труд на ниві науки нагороджений відзнаками Міносвіти, Верховної Ради, золотим нагрудним знаком Східноєвропейського націо­нального університету імені Лесі Українки та багатьма іншими.

 

Петриківський розпис прикрасив автобусну зупинку у Великій Глуші

Разом з учителькою творили красу юні шанувальниці стародавнього народного мистецтва.
Разом з учителькою творили красу юні шанувальниці стародавнього народного мистецтва.

Мешканці села на Любешівщині із вдячністю відгукуються про роботу вчительки місцевого ліцею Наталії Карпатої та її помічниць­школярок

Наталія Іванівна за фахом — ​учителька географії, але, як сама сказала, душа її завжди тягнулася до образотворчого мистецтва. Малювала пейзажі, а потім полюбився їй петриківський розпис, тож «почала потихеньку освоювати його».

— А в минулому навчальному році, — ​розповіла в телефонній розмові Наталія Іванівна, — ​організувала в ліцеї гурток «Петриківський розпис», аби й охочі школярі могли пізнавати це давнє народне мистецтво. Пів року провчилися — ​малювали на аркушах, кухонних дощечках. А коли я побачила, що мої вихованки набили, як кажуть, руку — ​освоїли елементарні тонкощі розпису, то запропонувала дирекції ліцею показати навички гуртківців на практиці. І нам довірили оформити в навчальному закладі коридор, роздягальню та студію, в якій займаємося.

Читайте також: Ремонт площі Ринок і підсвітка костелу: як влада Луцька збирається вдихнути життя у Старе місто​.

А ось недавно вчителька разом зі своїми вихованцями, зокрема Вікторією Осипчук, Іванкою Миколаюк, Наталією Матвійчук, вирішила прикрасити петриківським розписом автобусну зупинку у Великій Глуші. Звичайно спочатку треба було приміщення підготувати для розпису. І тут уже староста Великоглушанського старостинського округу постарався, залучивши активістів села. А коли, як мовиться, фронт робіт був готовий, то вчителька та її помічниці взялися до розпису. І постаралися, аби до 30­річчя незалежності України зупинка стала окрасою села. Гарне доповнення до інтер’єру — ​старовинне кухро (скриня) — ​невід’ємний атрибут побуту поліщуків. Його теж розмалювали. З’явилася і лавочка, де подорожній може присісти й відпочити.

От би тільки кожен із мешканців села беріг цю красу…

Катерина ЗУБЧУК.

 

Календар

3 вересня

Сонце (схід — 6.36, захід — 19.59, тривалість дня — 13.23).

Місяць у Раку, Леві. 25/26 день Місяця.

Іменинники: Петро, Олександр, Тадей.

4 вересня

Сонце (схід — 6.37, захід — 19.57, тривалість дня — 13.20).

Місяць у Леві. 26/27 день Місяця.

Іменинники: Анфіса, Северин, Аріадна.

5 вересня

Сонце (схід — 6.39, захід — 19.55, тривалість дня — 13.16).

Місяць у Леві, Діві. 27/28 день Місяця.

Іменинники: Арсеній, Юрій, Георгій, Єгор, Єлизавета.

6 вересня

Сонце (схід — 6.40, захід — 19.53, тривалість дня — 13.13).

Місяць у Діві. 28/29 день Місяця.

Іменинники: Петро, Арсен, Георгій, Єгор, Юрій, Кіра, Денис.

7 вересня

Сонце (схід — 6.42, захід — 19.50, тривалість дня — 13.08).

Місяць у Діві, Терезах. 29/1/ 2 день Місяця.

Іменинники: Іван, Кирило, Володимир, Андрій, Єпіфан.

8 вересня

Сонце (схід — 6.44, захід — 19.48, тривалість дня — 13.04).

Місяць у Терезах. 2/3 день Місяця.

Іменинники: Адріан, Наталія, Георгій, Віктор.

9 вересня

Сонце (схід — 6.45, захід — 19.46, тривалість дня — 13.01).

Місяць у Терезах, Скорпіоні. 3/4 день Місяця.

Іменинники: Анфіса, Михайло, Сава, Степан.

Магнітні бурі у цьому місяці

Експерти прогнозують два потужні сонячні збурення на початку осені

Очікується, що перша магнітна буря буде
6 вересня, а друга – 26.

 

Вже вересень у вирій кличе журавлів

У Цуманській пущі на Ківерцівщині вивчають гніздових птахів, на основі чого науковці складуть атлас. Обстеживши 44 із 46 лісових кварталів лісництва, зареєстрували 61 вид пернатих. З них чотири — ​занесені до Червоної книги України: рябчик, сова бородата, дятел білоспинний і журавель сірий, який уже активно готується до відльоту в теплі краї. За ним треба спостерігати 5 вересня: якщо журавлі потягнули на південь, то рано прийде зима; якщо ж пролетять низько — ​вона буде теплою; високо — ​холодною.

А за прогнозом чергового синоптика Волинського обласного гідрометцентру Лесі Пасічник, 3 вересня — ​мінлива хмарність, без опадів. Вночі та вранці місцями туман. Вітер західний, 7–12 метрів за секунду. Температура повітря вночі — ​5–10 градусів тепла, вдень — ​16–21. За багаторічними спостереженнями, цього дня найтепліше було у 1983 році — ​плюс 29, найхолодніше — ​1964­го, плюс 3 градуси.

4-­го— ​мінлива хмарність, вночі місцями короткочасний дощ, а вдень без опадів. Вітер північно­західний, 7–12 метрів за секунду. Нічна температура повітря — ​7–12 градусів тепла, денна — ​13–18. 

5-­го— ​мінлива хмарність, без опадів. Вітер північно­західний, 7–12 метрів за секунду. Температура повітря вночі — ​3–8 градусів вище нуля, вдень — ​12–17. 

У Рівному 3 вересня ясно, без опадів. Температура повітря від 7 до 17 градусів тепла. 4-­го — ​хмарно з проясненнями, вранці дрібний дощ. На термометрі буде від 10 до 15 градусів вище нуля. 5-­го — ​хмарно, без опадів. Температура повітря — ​8–14 градусів тепла.

Відродили легендарну повстанську криївку

А під цією кімнатою - повстанський схрон.
А під цією кімнатою - повстанський схрон.

У Гіркій Полонці, що неподалік Луцька відбулося урочисте відкриття схованки «Блок», де перебував штаб УПА-Північ  під керівництвом Івана Литвинчука (Дубового)  у 1948–1950 роках

У музеї-скансені на території козацьких могил височіє вартова вежа, а в облаштованому курені відтворений побут давніх захисників. Неподалік завдяки активістам реконструйовано бандерівську криївку. Щоб потрапити у неї, потрібно зайти у відновлений будинок та спуститися драбиною вниз.

І хоч відкриття повстанської схованки приурочено до 30-ї річниці відновлення незалежності України, символічну роль усе-таки відіграв той факт, що саме 24 серпня 1950 року селянська хата, де знаходилась криївка «Блок», була оточена і знищена підрозділом НКВС. Тоді загинули три дівчини. Про це під час урочистостей розповів заступник голови Луцької районної ради Сергій Сівак. «Ще одним святим місцем на Волині стало більше», — ​зазначив чиновник.

Ірина ПАСІЧНИК.


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.

Telegram Channel