Волинянин після страшної ДТП складає трактори з... металобрухту - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 26.29 € 30.58
Волинянин після страшної ДТП складає трактори з... металобрухту

Володимир каже, що всередині машини стільки деталей від різної техніки, що й перерахувати важко.

Фото Ірини КРАВЧУК.

Волинянин після страшної ДТП складає трактори з... металобрухту

У Великій Глуші Камінь-Каширського району не знайдеться людини, яка б не знала Вуло. Так називають у рідному селі Володимира Пасика, у якого, як переконують місцеві жителі, справді золоті руки. Кажуть, він може полагодити все, що завгодно, а якщо і забракне потрібної запчастини, змайструє її сам

Коли вперше зайшла на подвір’я нашого героя, одразу звернула увагу на яскравий зелений тракторець. Сільгоспмашина мала незвичні обриси і чимось нагадувала коника-стрибунця. Мама майстра пані Віра, яка вийшла мені назустріч, відразу похвалилася: «Погляньте, син його сам зробив. З металобрухту і старих запчастин!».

З’ясувалося, що Володимир — ​не простий механік. Він створює робочу техніку фактично з нуля. Для цього зазвичай вистачає старої металевої бочки, кількох розвалених автівок, велосипедів, навіть пралок…

Волинянин каже, що ніколи спеціально не вчився працювати з механізмами, навіть в інтернеті не дивився, як це робиться — ​мовляв, саме десь взялося, певно, підказка з неба. Цю фразу чоловік повторив кілька разів і при цьому завжди дивився на хмари. Як виявилося згодом, його здібності і справді трохи містичні.

— Колись я потрапив у страшну ДТП. Рухався мотоциклом у сусіднє село, а мені назустріч виїхала автівка. Лише встиг сказати: «Боже, я не доїхав додому» — ​і знепритомнів. А в реанімації помітив, що в мені щось змінилося. Коли повернувся до нормального життя, у голові почали з’являтися дивні картинки. Постійно докучали якісь дивовижні слайди… Потім зрозумів, що вони схожі на інструкції, за якими можна скласти ту чи іншу машину, — ​ділиться спогадами волинянин.

Там так багато праці, я туди і частину душі вклав…

За словами чоловіка, тоді вирішив прислухатися до підсвідомості і щось змайструвати. Каже, був вражений, бо вдавалося полагодити будь-що: від годинника до автівки. Однак помітив, що багато чого забуває, тому почав замальовувати все у записник, який тепер завжди лежить під його ліжком.

— Зображення з’являються в голові поетапно: зроблю деталь на прикладі однієї схеми й згодом бачу наступну. В моїх руках ті «залізяки» якось самі собою складаються докупи. Коли закінчую, не розумію, як зміг таке зробити, — ​розповідає він.

Володимирові Пасику настільки подобається працювати з технікою, що майструє щось кожного дня, буває й серед ночі. Каже, навіть мати до хати не може загнати, бо натхнення творити у нього непоборне.

Наш герой продав уже шість саморобних тракторів. Наголошує, що вони потужніші, ніж заводські. Але зап­частин до них не знайдеш, тому покупці телефонують безпосередньо до нього, щоб він їх лагодив. Свої витвори чоловік віддає майже задарма: мовляв, покликання важливіше за гроші.

— Наприклад, трактор мені у середньому обходиться у 60 тисяч гривень, а я збуваю його за 30. Але він точно якісний, бо дивлюся, як виготовляє завод, і роблю краще. Коли хочу змайструвати щось нове, перевіряю, чи достатньо маю всякого «мотлоху». Але майже завжди доводиться купувати старі автівки. Грошей на це не вистачає, тому їду заробляти в Польщу на місяців три. Потім купую «донорів» для мого нового витвору і беруся до роботи, — ​розповідає волинянин.

Тракторець, який я побачила на подвір’ї, коли завітала до Володимира, — ​виявляється, особливий. Чоловік каже, що ніколи його не продасть, бо відчуває, що агрегат має бути з ним: «Там так багато праці, я туди і частину душі вклав… Він як всесвіт — ​вмістив у собі все».

Нині майстер працює над реставрацією старої машини, яку придбав нещодавно. Називає її «ласточкою» і шукає необхідні деталі, аби вона стала не тільки швидкою, а й комфортною і красивою. А ще чоловік має велику мрію. І про неї розповідає, здається, натхненніше, ніж Ілон Маск про свою «теслу». Механік хоче створити особливий трактор.

— Я зроблю «бомбу», яка порве найпотужніші сільгоспмашини. Моє нове дітище буде величезним і матиме мотор на сімсот кінських сил. Харківський завод такого не випускає. Тільки боюся, чи вистачить життя, аби це реалізувати…

Ірина КРАВЧУК


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.