Курси НБУ $ 38.34 € 41.60
«Всю суму виграшу однозначно перерахую нашим воїнам»

«Дід читав — і я читаю!»

Фото Іванни ВІТЕР.

«Всю суму виграшу однозначно перерахую нашим воїнам»

Жителька села Мовчанів Володимир-Волинського району Вікторія Новосад (на фото) уперше за немалий відтинок часу передплатила «Волинь» і їй одразу усміхнулася фортуна. Читачка поділилася спогадами дитинства, пов’язаними із улюбленою газетою

Отож, завітали ми у невеличке село Мовчанів на Локачинщині, щоб вручити подарунок* — ​тисячу гривень. Знайомство почалося з позитиву. Вікторія Вікторівна розповіла, як вирішила передплатити наше видання і які спогади з ним пов’язані.

— Чоловік запропонував виписати газету, бо раніше постійно читали пресу, а зараз «сидимо в телефонах». Я відразу сказала, що це буде «Волинь».

— Чому саме такий вибір? — ​допитуємося.

— Це, мабуть, вже традиція! — ​усміхається пані Вікторія. «Волинь» — ​улюблена мною із самого дитинства. З нею пов’язані теплі спогади, які неможливо нічим замінити. Як зараз пам’ятаю: завжди виглядала листоношу, щоб бігти до скриньки по газету, бо хто перший забере — ​той перший прочитає. Покійний дідусь постійно виписував «Волинь», дуже любив читати і нам — ​внукам — ​розповідати цікаві історії. «Волинь» була як настільна книга. Коли вона приходила, то її спочатку читали дідусь і бабуся, потім батьки, а тоді ми з сестрою. Поки дідусь не передивиться все, то нам не віддавав, — ​пригадує читачка.

До речі, чоловік пані Вікторії — Юрій— теж любить читати і розповідати цікаві історії з прочитаного.

«Волинь» — ​улюблена мною із самого дитинства. З нею пов’язані теплі спогади, які неможливо нічим замінити.

— Ще пам’ятаю, як забирала видання зі скриньки до себе в кімнату, то дідусь постійно заходив, питав, чи не було «Волині». Завжди знав, коли приносять пресу, щоб дізнатись щось новеньке. На пасовисько теж брали з собою газети, бо на природі було ще цікавіше. А головне, коли в сім’ї всі прочитають «Волинь», то дідусь забирав усі випуски і зберігав у себе, на підпал не давав, — ​жартує Вікторія Вікторівна.

Поцікавилися також у пані Вікторії, чи має вона плани на виграш в акції з передплати? Читачка, не задумуючись, відразу відповіла:

— Усю суму виграшу однозначно перерахую на допомогу ЗСУ. Це зараз наша підтримка, надія і опора. По можливості регулярно стараюся щось переказувати на офіційні реквізити чи на допомогу знайомим, які перебувають в гарячих точках. Також в селі неодноразово збиралися громадою і купували продукти, предмети першої необхідності для наших захисників. Дійсно, їм щоразу хочеться казати ДЯКУЮ, допомагати і словом, і ділом.

Читачка зізналася, що навіть не очікувала на перемогу в акції, але вирішила спробувати, коли побачила в газеті слоган: «Ваша передплата — ​це наші снаряди в інформаційній війні з російським окупантом! Биймо ворога разом!» Фортуна ж любить сміливих. Тож і передплатила видання, і перемогла.

— Я і сусідам похвалилася, що виграла! Розповіла про акцію, — ​каже пані Вікторія. Можливо, у вас з’являться нові читачі, — ​усміхається. Прочитала вже один випуск, який отримала, сльози навертаються на очі від життєвих історій. Коли побачила рубрику «Вітаємо!», то пригадала, як її любила в дитинстві і мріяла, щоб і мене хтось так гарно привітав у газеті. n

* Під подарунком мається на увазі придбання товару за одну гривню.

Іванна ВІТЕР

 

Читайте також: Як волинські аграрії на лінії фронту зустріли бойових волинських «гномів», або «Ласкаво просимо на… передову!» (Фото).

 

Telegram Channel