Ти живеш у клітці, яка сплетена з двох міфів — про долю і про щастя. Як і більшість людей, ти над цим не задумувалася, бо віриш у правдивість цих двох слів, як у якусь приреченість. А реальне життя утверджує іншу правду: розуміння і сприйняття щастя у кожного своє. Буддисти, наприклад, вважають, що щастя — це те, що настає після нещастя. Вони сприймають не позицію віри в щастя, а переживання радості від всього, що дає життя. Тому й шукають радості, вчаться її переживати від споглядання, від конкретної дії, а не чекають на ефемерне щастя. Відпусти думку про щастя як щось очікуване від чоловіка, якого нема (поки що), і ти позбудешся облуди номер один. Позбавлення від міфу водночас вимагає утвердження позиції через зміну себе. Тоді й оточення зміниться. Тому найпершим рішенням може бути зміна місця проживання. Після цього наші думки й слова починають працювати в іншому напрямку, і настає кінець нещастю, яке ми збудували раніше. А ще можна подбати про щастя і долю інших. Це — вищий пілотаж у плануванні власного життя, і на таке здатні непересічні люди, яким властиво керуватися власною волею... Христос учить нас міряти любов чимось вищим, що в Його вченні втілилося в заповіді: «Люби ближнього і ворога свого, як самого себе». Кожен успіх тоді випромінює світло і радість. Але перед тим, як відважитися на щось, запитай у себе: «А воно мені потрібне?». Після того, як знайдеш для себе першу... і десяту відповідь на це запитання, можеш приймати рішення. Спробуй жити для інших. Можливо, знайдеш у тому новий міф для щастя. А долю не вибирають, а змінюють, якщо є мета. Тоді добирають засоби для того, щоб щось змінити. З повагою Орест ХМЕЛЬОВСЬКИЙ.
