Курси НБУ $ 39.79 € 42.38
Кораблик  із твоїх долонь: для душі

Його теплі долоні були для Неї океаном кохання.

Фото із сайту create.vista.com.

Кораблик із твоїх долонь: для душі

Він складав руки човником, Вона ховала в них своє обличчя. Пливла в тім кораблику у невідомість. Його теплі долоні були для Неї океаном кохання, який починався з Його погляду і не мав кінця-краю…

У голубій неосяжності небес зітхали їхні ангели. Вони ж не чули…

Почуття писали поему, чисту, як сповідь. Мрії сходили квітами. Закоханими милувався старий втомлений світ. І чепурився, коли вони спішили на побачення, аби посидіти поруч, послухати їхній шепіт і забути про все…
Доля сумно дивилась на них. А вони називали її щасливою…

– Ти завжди будеш моєю весною, – казав Він і цілував її волосся золотисто-пшеничного кольору. – Лише не втечи…

Життя і кохання – непередбачувані. Сповнені випадковостей. Прости…

– А ти – моїм стиглим сонцем. Я люблю тепло, – жартувала Вона.

Час зупинився в задумі. Він знав: їхні почуття обернуться в холодний спомин.

…Незнайомку, яка вкрала його серце і їхнє кохання, Він зустрів випадково. Вона увірвалася в Його життя, наче буря. Він шаленів від її відвертості, безтурботності, зваби. І каявся перед тією, яка не стала Його вічною весною:

– Життя і кохання – непередбачувані. Сповнені випадковостей. Прости…

Вечір ховав Її сльози. Його зізнання стало для Неї болем. Нічого не сказала. Пішла назавжди…

…Минули роки. Звабливиця-буря полетіла в обійми іншого. А в Його спогади повертається недолюблена весна. Про Неї нагадує зоряна ніч, жовта пелюстка запаленої свічі і її слова: «Я попливу в кораблику твоїх долонь…».

Ольга ЧОРНА.

Читайте також: Чому не можна ворожити на свою долю? Роз’яснення священнослужителя з Волині.

Telegram Channel