Курси НБУ $ 39.79 € 42.38
Любовна гра, в якій нема майбутнього. Історія на вечір

«Невже ти хочеш залишитися самотньою? Краще вже так, ніж ніяк».

Фото із сайту ukr.net.

Любовна гра, в якій нема майбутнього. Історія на вечір

Марина наче не знала, що Андрій не любить її. Хоча про це неважко було б здогадатися. Адже хлопець ніколи не говорив їй про свої почуття, не дарував квітів навіть на день народження. Вони ніколи не ходили на каву. Не йшлося навіть про побачення десь у місті чи парку

Він приходив до неї тільки тоді, коли йому було самотньо, коли потребував розради і сексу без зобов’язань. Познайомилися випадково на дискотеці, куди її затягла подружка, яку щойно покинув кавалер. Світлана прагнула розвіятися, тож попросила Марину скласти їй компанію. І вона не змогла відмовити. І там, в напівтемному залі, танцюючи, налетіла на когось. Цей хтось виявився напрочуд симпатичним хлопцем. Коли дівчина торкнулася його своїми тугими грудьми, він, здавалося, одразу втратив голову, присів до їх столика, замовив напої та десерти.

В ту ж ніч вони опинилися в ліжку. І хоча хлопець на ранок почувався трохи розчарованим, що єдиною дуже привабливою частиною тіла Марини виявилися її груди, але ж ті й справді були гарні і збуджували.

Дівчина швидко зрозуміла, що Андрій її не любить. Але відчувала, що, на жаль, не зможе відмовитися від нього. Він проник їй у кров. Вона полюбила його більше, ніж життя. Картаючи себе за таку поведінку «ганчірки», була готова зробити для нього все, що б він не попросив.

Навіть, час від часу, бачачи його з кимось на вулиці, вірила, що одного разу настане диво: він зрозуміє, що саме Марина – та єдина, хто йому по-справжньому потрібен, і настане час, коли він забуде про всіх інших.

Він проник їй у кров. Вона полюбила його більше, ніж життя.

Попри жорстоку очевидність, їй здавалося: одного разу він полюбить її так само палко, щиро й віддано, як вона любить його.

Але один день, місяць, рік змінював інший. Андрій усе ще приходив до неї лише тоді, коли йому було зручно, і йшов, коли вона набридала.

Та з якогось проміжку часу Марина все частіше почала задумуватися над тим, що цілує він її, не 
люблячи. Що, приймаючи таке ставлення до себе, опускається морально все нижче й нижче. Що, на жаль, в цій любовній грі, в неї нема майбутнього. Ця думка, яка народилася так несподівано, почала приходити в голову все частіше.

Спочатку Марина намагалася відігнати її, та з плином часу відчула, що має припинити ці токсичні стосунки. Закохане серце шепотіло: «Невже ти хочеш залишитися самотньою? Краще вже так, ніж ніяк». А розум впевнено говорив: «Людина сама вирішує в своїй ситуації – це самотність чи свобода. Вибирай свободу!» Марина слухала дуже уважно, не знаючи, чия думка їй більш до вподоби.

Але одного дня, коли Андрій  знову прийшов до неї, двері виявилися замкненими. Хлопець дуже здивувався, «абонент поза зоною досяжності», а його повідомлення не прочитані нею.  І тут він вперше злякався, відчувши, що тільки ця жінка любить його по-справжньому.

Та коли нарешті пішли гудки і він очікував почути знайомий голос, Марина не підняла трубку. Натомість, від неї прийшло смс: «Не цілуй, не цілуй, не цілуй, коли не любиш»!

Олександра ГАНДЗЮК.

Telegram Channel