Андрій Ковальчук у батьківській хаті у селі Щитинь на Любешівщині.
Герой України зі Щитиня тепер буде виховувати молодих офіцерів
Командувач військ оперативного командування «Південь», генерал-майор Андрій Ковальчук подав у відставку та став головою Одеської військової академії
«Ми разом звільнили від окупанта частину Одещини – острів Зміїний – і левову частку територіального моря України, Миколаївщину і Херсонщину на правому березі Дніпра. Ми виконували бойові завдання, відбиваючи зухвалий ворожий десант, відкидаючи і втоплюючи ворожі кораблі, створюючи безпрецедентні історичні факти новітньої ери наших Збройних Сил», – повідомив після відставки Андрій Ковальчук.
Офіцер подякував бійцям ОК «Південь» за спільну роботу та побажав усім відчувати себе причетними до майбутньої Перемоги.
Генерал-майор також зазначив, що тепер виховуватиме молодих офіцерів.
Згодом на сайті військової академії Одеси повідомили, що Андрій Ковальчук очолив цю установу.
«Призначення генерал-майора Андрія Ковальчука на посаду начальника Одеської військової академії є не лише важливою подією для самої академії, а й для всієї країни. Його винятковий досвід у військовій справі, відвага і відданість принесуть новий рівень в освітній процес та підготовку майбутніх офіцерів», – зазначили у пресслужбі академії.
«Я впевнений, що в Крим ми ще поїдемо... на танках. І тоді знову півострів стане улюбленим місцем відпочинку не лише моїм, але й інших українців».
Як відомо, 49-річний Андрій Ковальчук є уродженцем села Щитинь, що на Любешівщині Камінь-Каширського району. 24 серпня 2016 року тодішній Президент України Петро Порошенко вручив нашому земляку «Золоту зірку» Героя України за доблесні бої у
Луганській та Донецькій областях. Через деякий час після цього, коли йому вручали звання «Почесний громадянин Любешівського району», журналісти газети «Волинь» зустрілися з легендарним воїном у його батьківській хаті.
Пропонуємо вам фрагмент бліц-відповідей Героя України Андрія Ковальчука для нашого видання:
– Ваш життєвий девіз, який допомагає у важких чи критичних ситуаціях?
– Зроби сам!
– Як з’явилася мрія стати військовим?
– Зовсім несподівано, у 1993 році, коли закінчив Ковельський машинобудівний технікум. Для мене прикладом був мамин двоюрідний брат, нині покійний, генерал-майор Йосип Осійчук.
– Чого не терпите в людях?
– Найгіршими рисами вважаю зраду і бездіяльність.
– Коли ви востаннє плакали?
– Ніколи не плачу.
– Андрію Трохимовичу, розкажіть про улюблене місце відпочинку?
– Раніше був Крим, а тепер – Карпати. Але я впевнений, що в Крим ми ще поїдемо... на танках. І тоді знову півострів стане улюбленим місцем відпочинку не лише моїм, але й інших українців... Виженемо путіна з України – і буде вдосталь часу, щоб назбирати грибів у наших навколощитинських лісах.
Ліна ВОГОНЬ.
Новини та корисна інформація – швидко, оперативно, доступно! Приєднуйтесь до нашого Телеграм-каналу Волинь ЗМІ
