Ярослав у редакції «Волинь» з особливим подарунком від барабанщика гурту «Антитіла».
На концерті гурту «Антитіла» зал «порвав»… 10-річний барабанщик Ярослав із Волині!
«Серце тряслося, як мотор, але я грав», зізнається про свій перший виступ на великій сцені із зірками юний волинянин
Поблизу Луцька, у селі Підгайці, підростає нова зірка сцени. Ярослав Сотніков – юний музикант, чия пристрасть до барабанів почалася з кухонних меблів і зрештою привела до спільного виступу з Тарасом Тополею. Родина Ярослава розповіла про його перші кроки в музиці, колекцію автографів світових зірок та, як це – жити з гучною музикою барабанів.
Від «концертів» на подушках - до власної установки
Усе почалося з прикладу старшого брата, який з дитинства марив музикою та авіацією. Батько хлопця, Сергій Сотніков, згадує, як одного разу прийшов додому і побачив картину: старший син Дмитро розставив крісла, подушки, увімкнув концерт «Bon Jovi» на «Вемблі» й відбивав ритми справжніми паличками.
– Тоді ми зрозуміли – треба вести на заняття з музики. Ярослав був ще зовсім малим, але його тяга до барабанів виявилася навіть більшою, ніж у старшого брата. Згодом у літній кухні ми облаштували йому місце зі справжньою установкою «TAMA», – розповідає батько.
Мама Ольга додає, що олівці в домі – справжній дефіцит:
– Ярослав приносить їх зі школи поламаними, бо барабанить ними скрізь: на уроках, у їдальні, навіть виделками намагається відбивати ритм. На Різдво він нарешті отримав свій найбажаніший подарунок – власні барабани вдома.
Заповіт Кузьми та автографи легенд
Родина Ярослава володіє колекцією автографів від улюблених музикантів. Серед них – барабанний пластик із підписом Джеймса Коттака («Scorpions») та особистий автограф Рудольфа Шенкера, взятий під час туру в Києві. Проте найдорожчим є підпис Кузьми Скрябіна, зроблений за два місяці до його загибелі. На пластику для старшого брата музикант залишив напис: «Дімчик, порви цей світ».
Ярослав дуже любить творчість Скрябіна. Якось під час поїздки до Львова його єдиним проханням було відвідати могилу артиста, щоб покласти квіти.
Тарас Тополя здійснив мрію малечі
– Ярославе, нещодавно ти виступив у Луцьку на одній сцені з гуртом «Антитіла». Розкажи, як це було? Чому обрав саме пісню «Фортеця Бахмут»?
– Я обрав цю пісню, тому що вона про наших воїнів, – серйозно пояснює хлопець.
– Ми бачили, як він хвилювався ще дорогою до театру. Я сказав йому: «Боятися – це нормально. Ти готувався, ти можеш. Раз прийняв рішення – йди». На концерті Ярослав підняв плакат із підписом «Я мрію зіграти з Вами на барабанах «Фортецю Бахмут», соліст гурту Тарас Тополя його помітив і покликав на сцену. Після виступу барабанщик гурту навіть подарував Ярославу свою паличку, – додає батько.
– Серце тряслося, як мотор, – зізнається Ярослав. Проте, взявши палички до рук, хвилювання миттєво зникло, поступившись місцем драйву. Впевнений ритм хлопця підкорив і заповнений зал, і зіркових музикантів. Нагородою для юного волинянина також став неймовірний шквал оплесків у театрі.
Музика, як стиль життя
Життя в одній квартирі з юним барабанщиком – завдання не з легких, проте в цій родині панує повне порозуміння. Мама Ярослава з усмішкою розповідає, що секрет простий: чіткі домовленості. Поки старший брат Тимофій на тренуваннях у спортзалі, для Ярослава настає справжній «золотий час» для репетицій. Ба, більше, хлопець раніше також навчався грі на гітарі та укулеле.
Батьки зазначають, що син дуже непосидючий, але це не стосується головного захоплення. За барабанами він буде працювати до втоми та мозолів. Іноді – до втоми середнього брата, який жартома просить: «Дай хоч трохи відпочити!».
Для родини Сотнікових музика стала невід’ємною частиною повсякдення. Батько Сергій зазначає, що вони дружать з багатьма місцевими музикантами: Віктором Жалніним із гурту «Mотанка», Сашком Положинським, гуртами «Флайза» та «Мері». Для них це не просто звук, а ритм, у якому живе вся сім’я.
«Ходяча афіша» та мрії про велику сцену
Ярослав – не просто музикант, а головний експерт родини з культурних подій. Саме він слідкує за афішами та нагадує батькові: «Тату, квитки вже взяли?». Родина є постійними відвідувачами фестивалю «Бандерштат» та концертів сучасної української музики.
Серед музичних кумирів хлопця – гурти «Мотанка», «Мері», «Karna» та «Kozak System». І хоча вдома Ярослав часом малює, справжнє захоплення до барабанів залишається незмінним.
На запитання про майбутнє, хлопець відповів без вагань. Найбільша мрія Ярослава – це створити свій гурт і щоб закінчилася війна.
Його фраза, що пролунала зі сцени: «Ви всі – переможці!», стала символічною. Для хлопця, це не просто слова, а щира віра в те, що кожен українець сьогодні – герой.
Сьогодні про талант юного барабанщика знають відвідувачі концерту, волинські ЗМІ, читачі газет і навіть… Штучний інтелект.
Батько Ярослава із захопленням пригадує, як знайшов на горищі раритетні випуски газети «Радянська Волинь» (нині «Волинь») і з цікавістю читав новини, які дуже відрізняються від теперішніх. Сергій розуміє цінність слова і кропітку працю журналістів, адже сам колись писав статті. Проте часи змінилися, і сьогоднішні публікації про війну, болючі для кожного. Але саме такі діти, як Ярослав, своїм талантом і щирістю дають надію, що майбутні заголовки газет обов'язково будуть про мир та великі успіхи наших юних зірок.
Читайте також: «Відомий гурт юних волинян-патріотів презентував нову програму з нагоди знакових іменин (Фото)».
