Як дожити до завершення реформ у медицині?
«Так далі тривати не може, потрібні зміни в охороні здоров'я». Ці слова, як мантру, повторювали упродовж 25 років усі очільники галузі, а їх було більше двох десятків. Під ці «заклинання» молоде покоління українців досягло межі зрілого, а то й літнього віку, дехто вже й сумніватися почав: чи ж діждемося…
Галина СВІТЛІКОВСЬКА,
заступник головного редактора газети «Волинь-нова»
— Кажуть, можна буде наступного року договір підписувати з тим лікарем, якого ти собі вибрав. І навіть не за місцем проживання. «Кріпосне право» відмінять. Але до кого проситися? Може, порекомендуєте якогось толкового терапевта.
— Чула, що відпускатимуть ліки за дешевшою ціною чи навіть і безплатно. Ви не в курсі?
З такими запитаннями стали часто звертатися знайомі, знаючи, що давно веду тему здоров'я в газеті. Всім раджу набратися терпіння і не хворіти, бо судячи з усього, цивілізовані порядки у медицині будуть не скоро.
«Зміни системи фінансування охорони здоров'я з 2017 року розпочинаємо з первинної ланки. Гарантований мінімальний пакет медичних послуг на цьому рівні буде коштувати 210 гривень на рік. Ці кошти за договором між лікарем та пацієнтом будуть виплачуватися фахівцю первинної ланки», — пояснює в. о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун, переконуючи, що сімейні лікарі будуть зацікавлені краще працювати і більше заробляти.
При цьому воліють мовчати керівники галузі про дефіцит кваліфікованих кадрів у центрах первинної медико-санітарної допомоги, про відсутність необхідного обладнання в амбулаторіях, особливо в сільській місцевості. Навіть у Луцьку мало «універсальних» фахівців, які можуть надавати повноцінну допомогу всім членам родини незалежно від віку, характеру захворювання, з урахуванням психологічних, соціальних, особистісних особливостей кожного хворого.
Система погоні за більшою кількістю пацієнтів теж навряд чи сприятиме якіснішій допомозі сімейного лікаря, тим більше, що левову частку його часу займає оформлення документації. Запровадження проекту реімбурсації (відшкодування вартості ліків деяким категоріям хворих) збільшить потік відвідувачів поліклінік на 30–40 відсотків. Тож готуймося ще довше висиджувати в чергах, бігати по аптеках, вишукуючи «здешевлені» препарати, визначені спеціальним переліком. Ну а якщо вирішите купити імпортний аналог чи схочете піти без направлення до кардіолога чи хірурга, доведеться розраховувати тільки на власну кишеню.
Можливо, із введенням електронного реєстру пацієнтів, коли лікарів забезпечать планшетами, ноутбуками і вони перестануть бути «писарями», нам приділятимуть хоч трохи більше уваги. Але, судячи з проекту бюджету на наступний рік, коштів, які б стали надійним фундаментом обіцяних реформ у галузі охорони здоров'я, у ньому не передбачено, тож розраховувати на поліпшення медичного обслуговування найближчим часом не доводиться. І запровадження страхування відбудеться не завтра. Це — складний і довготривалий процес, який викликає багато запитань, що досі не мають відповідей.
Минулого тижня Кабінет Міністрів прийняв із десяток постанов та розпоряджень стосовно реформування медицини. А от у депутатів Верховної Ради до законопроектів, які визначають майбутнє охорони здоров'я, руки так і не дійшли. Натомість наші обранці подбали, щоб народ не розжирів, не об'їдався, щоб загартовувався, економлячи на опаленні й теплому одязі, щоби вчився справлятися зі стресами, яких у нашому житті хоч відбавляй. При такій «турботі» йти до лікарів за допомогою випадає не всім. А наші можновладці тільки констатують той факт, що українці живуть на 10 років менше, ніж громадяни сусідніх держав.
