Курси НБУ $ 39.22 € 42.37
У Леоніда Олійника — ціле кроляче царство

Волинь-нова

У Леоніда Олійника — ціле кроляче царство

Житель села Чаруків Луцького району вирощує майже 250 вуханів

Сергій НАУМУК



Сьогодні чоловік ділиться своїм досвідом із читачами нашої газети. Зокрема, їм буде цікаво дізнатися, чому пан Леонід зовсім не дає трави кроленятам?
Леонід — класичний одноосібник. Обробляє близько 6 га землі: вирощує картоплю, овочі та зернові. Разом із дружиною утримують трьох корів, десяток свиней, курей (в тому числі декоративних і бійцівських), індокачок. Але особлива його любов — кролі. Чоловік розводить їх уже 37 років!



Найкращою профілактикою від усіх кролячих хвороб Леонід Михайлович вважає згодовування сухого полину, якого заготовляє на зиму до 200 кг.



— Я любив кроликів із дитинства. Захопився ними під впливом діда по матері Михайла. Він був добрий господар, — каже Леонід Михайлович.
З тих пір ці тварини на обійсті Олійників не виводяться. Господар розповідає, що їх у нього постійно не менше 150, а буває кількість доходить і до 250. За стільки часу він добре вивчив правила догляду за вуханями. До трьох місяців господар годує кроленят лише сухими кормами. Дає спеціальний комбікорм наполовину із зерном (пшениця, овес) та сіно. Звісно, води у тварин вдосталь.
— Чому не можна давати трави? Бо в кроленят низька кислотність шлунка. Траву вони їстимуть, але при цьому хворітимуть, — Леонід Михайлович заводить нас у хлів із клітками. — У тварин почнеться бродіння у шлунку і це спричинить падіж.
Найважче, каже господар, перевести молодняк на зелений корм. А дорослих годує різними кормами, їм це вже не шкодить.
Звертаю увагу на клітку, у якій стінки, дно і стеля зроблені з сітки. Верх також сітчастий і в ньому — дверцята. Чистити такі житла для вуханів не треба, хіба що позгрібати з підлоги послід. Загальний розмір клітки 4 х 1,3 метра, висота — 40 см. Вона поділена на 20 відділень — по 10 у ряд. Розмір одного відділення — 65 см х 40 см х 40 см, чого цілком достатньо для однієї дорослої особини. А враховуючи, що у господарстві завжди є молодняк, у такій клітці можна утримувати близько 100 кролів. Біля кожного є годівничка на зерно та напувалка.
Найкращою профілактикою від усіх кролячих хвороб Леонід Михайлович вважає згодовування сухого полину, якого заготовляє на зиму до 200 кг.
За тривалий час захоплення кролівництвом він розводив багато порід. Нині утримує бельгійських велетнів, французьких баранів, рексів, німецьких строкачів, каліфорнійських кролів та вуханів породи полтавське срібло.
Бельгійські велетні — справжні красені рудуватої масті з величезними вухами. Важать до 10 кілограмів (найбільший «бельгієць», вирощений на обійсті Олійників, потягнув на 11,8 кг).
— «Бельгієць» — базарний кролик. Виніс його на продаж, люди ним цікавляться, бо великий і одразу впадає в очі, — пояснює Леонід. — А ті, хто вже розуміється на цих тваринах, беруть каліфорнійських або полтавське срібло.
Кролі двох останніх порід виростають значно меншими за бельгійських велетнів, але не такі вибагливі до утримання, раніше починають спарюватися і швидко набирають вагу. За чотири з половиною місяця їх уже можна бити на м’ясо. Довше утримувати нерентабельно, адже зростають витрати корму на одиницю продукції. Каліфорнійські кролі при годівлі комбікормом за місяць набирають до 1,2 кг, а якщо годувати наполовину зерном — 0,7 кг. Французькі барани досягають ваги 6,5—7 кг. Вони дуже спокійні («де посадив, там і забрав» — так їх охарактеризував господар).
Кролів Леонід Олійник вирощує для м’яса. За кілограм тушки дають 100 гривень. Шкірки купують по 90 гривень за кілограм (!). Тому бабратися з ними невигідно. Чимало беруть і живих тварин для розведення. Тримісячне кроленя може коштувати 400 гривень, а дорослий породистий кріль — навіть 100 доларів.
— Буває, «дачники» цікавляться. Так я називаю людей, які навесні купують кроленят, годують їх ціле літо, а восени б’ють на м’ясо, аби на зиму не мати клопоту, — пояснює господар.
Щодня не менше двох годин він витрачає на догляд за своїми улюбленцями.
Можу просто сидіти і спостерігати, як вони їдять. Вже дружина кличе до хати, а я все сиджу, — ці слова Леоніда зайвий раз підтверджують, що він залюблений у свою справу.


 

Telegram Channel