З Панського пагорба порушників видно на багато кілометрів - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 24.54 € 27.10
З Панського пагорба порушників  видно на багато кілометрів

Леонід Калюх (ліворуч) та Юрій Палюх знають усі закутки рожищенських лісів.

Фото Сергія НАУМУКА.

З Панського пагорба порушників видно на багато кілометрів

У нашому краї вперше в Україні створено рейдові бригади, які ловлять браконьєрів та крадіїв лісу

Залишилися лише «ярі»

Неозорі ліси Волині час від часу приваблюють до себе любителів незаконного полювання та лісопорушників. От і нещодавно біля озера Люб’язь у Любешівському районі співробітники національного природного парку «Прип’ять — ​Стохід» натрапили на охочих постріляти у недозволеному місці. Побачивши природоохоронців, чоловіки кинулися навтьоки через замерзлу річечку. Дарма, що лід був тонкий і вони ризикували провалитися. Затим сіли на приховані в очеретах сани і дременули. Та щастить так далеко не завжди. Бо лісівники та екологи свою справу знають.

У 2016 році для боротьби з браконьєрами та крадіями лісу на Волині створили так звані рейдові бригади. Співробітники цих бригад зайняті тільки виявленням порушень.

— Такий крок уже дав свої результати. Кількість випадків незаконних порубок лісу зменшилася, — ​розповідає директор державного підприємства «Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство «Рожищеагроліс» Володимир Мирка. — ​Прості селяни, які рубали ліс здебільшого на дрова і лише іноді на продаж, на порушення вже майже не йдуть. Бо це дуже клопітно. Залишилися лише ті злодюги, які крадуть ділову деревину на продаж, ми їх називаємо «ярі». Але й таких у нашому районі небагато.

Кількість випадків незаконних порубок лісу зменшилася. Прості селяни, які рубали ліс здебільшого на дрова і лише іноді на продаж, на порушення вже майже не йдуть.

Рожищенщина має свою специфіку: лісу тут небагато і він розкиданий у багатьох масивах. Скажімо, у Стохідському лісництві від двох крайніх ділянок — близько 100 кілометрів. Тож об’їхати таку територію за один день навряд чи можливо.

Рейдові бригади часто залучають для роботи на території інших районів. Це дає змогу, з одного боку, уникнути вироблення певних звичок у патрулюванні, з іншого — ​убезпечити лісівників від невдоволення браконьєрів. Адже іноді доводиться затримувати у якості порушників знайомих чи односельчан. Ті могли й насолити за притягнення до відповідальності. У випадку бригади цей фактор усувають, тим більше, якщо лісівники з іншого району.

За день вдалося побачити сліди диких кіз і полюбуватися  замерзлою річкою Стохід.
За день вдалося побачити сліди диких кіз і полюбуватися замерзлою річкою Стохід.

 «Ніч яка місячна зоряна ясная...» добре дерева пилять

Полювати на порушників вирушаємо разом з інженером з охорони і захисту лісу ДП «СЛАП «Рожищеагроліс» Леонідом Калюхом та інженером рейдової бригади Юрієм Палюхом. Чоловіки розповідають, що лише вчора працювали у Маневицькому районі біля села Троянівка. А вже сьогодні патрулюють Рожищенщину.

Невдовзі заглиблюємося у ліс. На виїзді розминаємося з підводою. Я не звертаю на двох чоловіків уваги, а мої супутники встигають оглянути віз і з’ясувати, що це найняті працівники, які допомагають розчищати ліс.

Проїжджаємо кілька сіл і наближаємося до Підгірного. На мої роздуми вголос, чому ж так називається населений пункт і чи є там гора, лісівники пропонують поїхати і подивитися. Через трохи виходимо на пагорбі, вид з якого затуляє густий туман. Юрій Палюх розповідає, що у ясну погоду звідси члени рейдової бригади у бінокль оглядають місцевість на багато кілометрів навколо. Мовляв, видно до сусідніх сіл. Колись тут був панський маєток, пізніше збудували колгоспну контору. Нині це місце позначене густими зарослями верб. Поруч стояв знак — ​бо це найвища точка Рожищенського району. Але його спиляли на металолом.

Юрій додає, що саме на вершині пагорба росте незвичайна трава: коли навколо все уже пожовтіє, вона ще зелена, і з весни росте найшвидше. Разом заходимо в кущі і справді бачимо латку яскравої зелені. Начебто стоїмо не на моріжку, а на озимині.

Того дня жодного порушника ми так і не впіймали. Може тому, що дедалі щільніше контролюють «зелене море» Волині? Бо добрий лісівник їх «відчуває». Наостанок Володимир Мирка розповів на цю тему таку історію. Пізно ввечері лісник присів на порозі покурити. Стояла тиха місячна ніч. І подумалося йому: «А що я робив би у таку ніч, якби був браконьєром? Узяв би пилку і пішов у ліс». Недовго міркуючи, він подався у свої квартали. У діброві почув, що працює бензопила, і затримав порушника. От на таких людях і тримається слава галузі. n

Довідка «Волині–нової»:

ДП «СЛАП «Рожищеагроліс»

Загальна площа лісового фонду — 6,4 тисячі га.

Протягом 2017 року:

  • посаджено лісових культур на площі 32 га;
  • проведено рубок на площі 262 га;
  • заготовлено 17,9 тисячі кубічних метрів деревини;
  • реалізовано лісосировини на суму 8,3 мільйона грн;
  • загальний дохід від реалізації продукції — 12, 2 мільйона грн;
  • виявлено 18 випадків незаконних рубок деревини;
  • сплачено податків на суму 3,1 мільйона грн.