Курси НБУ $ 27.70
Волинський виноград містить найбільше антиоксидантів

Важкі грона тішать око.

Фото Тетяни АДАМОВИЧ.

Волинський виноград містить найбільше антиоксидантів

Жителька Володимира-Волинського Галина Борис на присадибній ділянці вирощує майже чотири десятки сортів лози. Коли я довідалася про таке захоплення директора міського територіального центру соціального обслуговування, це стало для мене справжньою несподіванкою

—Вирощування винограду — ​то моє хобі «довжиною» у сім років, скоро відкрию восьмий сезон, — ​каже Галина Леонідівна, котра розпочала цим займатися зовсім випадково.

Галина Борис «чаклує» над лозою.
Галина Борис «чаклує» над лозою.

 Жінка шукала інформацію про виноградарство, та усе ніяк не наважувалася купити лозу, бо думала, що ягода любить теплий клімат, тож навряд чи сповна розкриє свої властивості у нашім краї. Та одного разу, виписуючи з інтернет–магазину малину, калину й аґрус, не втрималася і купила один кущик винограду сорту Кодрянка, бо вельми вже гарними і великими були на знімку ягоди. За літо він добре підріс, а взимку підмерз, бо не вкрила його, але виявився зовсім не таким, який замовляла.

Порада для початківців: плекайте одразу ранні, ранньо–середні та середні сорти, бо пізні не кожного року визрівають.

Наступного року черпала інформацію від виноградарів, що мають досвід. Наполегливіше шукала порад про догляд і обрізування, бо пагони швидко загущувалися. Читати їх і відразу застосовувати на практиці набагато простіше, ніж вивчати теорію, переконує жінка. А тим, хто має бажання вирощувати виноград, радить постійно поповнювати знання, а помилившись, не розчаровуватись, бо лоза при доброму піклуванні віддячить щедрим урожаєм.

— В Україні немає регіону з менш сприятливим вегетаційним періодом цієї рослини, ніж волинський край, — ​розповідає Галина Борис. — ​Але і в нас є свій бонус — ​сніг, який «кутає» лозу в теплу ковдру. Крім того, є ще один плюс: «король» антиоксидантів — ​ресвератрол — ​у найбільшій кількості є тільки в червоному винограді, вирощеному у нашому стресовому кліматі!

Онук Данилко смакує бабусиним урожаєм.
Онук Данилко смакує бабусиним урожаєм.

 Найліпше цю рослину садити на відкритих сонячних ділянках. Навіть незначне затінення буде затягувати дозрівання, зменшувати цукристість, збільшуючи ймовірність грибкових захворювань. У нашої співрозмовниці шпалери розміщені з півночі на південь, і виноградну лозу увесь день освітлює сонце. Оптимальна відстань між кущами 2–2,5 метра, між шпалерами — ​3. Садить лозу так, щоб «п’ятка» була на глибині близько 30 сантиметрів від поверхні грунту і під кутом 45 градусів у напрямку півдня. Глибше садити не рекомендують, бо коріння повільніше прогріватиметься, виноград розвиватиметься слабше і отримає менше часу для достигання.

— Перші кущі садила у так звані «розумні» ями — ​з дренажем, а пізніше — ​просто під лопату і значних відмінностей у розвитку не помітила, – розповідає господиня. — ​Землі у нас родючі, поживні і мають вдосталь вологи. У ямку сиплю трохи нітроамофоски чи перегною. Під молоді кущики органіки даю небагато, бо заводяться личинки хрущів, які дуже шкодять корінню.

Почати бажано із сортів, які стійкі до хвороб і «пробачають» різні експерименти при формуванні кущів. Із майже сорока сортів переважно столового, а також універсального та кишмишного винограду, які випробувала Галина Борис, найкраще себе зарекомендували Августин, Плевен мускатний, Румба та інші. Ще одна порада для початківців: плекайте одразу ранні, ранньо–середні та середні сорти, бо пізні не кожного року визрівають. І звертайте увагу на підвищену комплексну стійкість до морозу і грибкових хвороб. Варто знати, що у нашому регіоні мало виноградних хвороб, а шкідників майже ніколи не траплялося.

Нині у Галини Леонідівни лишились найбільш улюблені сорти, бо вони добре дозрівають, мало хворіють (або й не хворіють зовсім), відмінно зимують без укриття. І усі смачнющі! Це — ​Августин, Аркадія, Велес, Вальок, Дружба, Забава, Ніколь, Плевен мускатний, Румба, Руслан, Фуршетний, Флора, Хамелеон, Юпітер, Дойна. Є й такі, які вивчає, і, можливо, вони ще стануть фаворитами. Той процес у неї безкінечний.

Уже цього року пані Галина придбала більше десятка чубуків технічних комплексно–стійких сортів винного спрямування. Поки що думки щодо новинок такі ж, як на початку вирощування столових сортів: то непомірна наука виготовити напій зі власноруч вирощеного винограду. Але, вірю, таки діждемося колись волинського вина.

Тетяна Адамович