Курси НБУ $ 39.47 € 42.18
Волинянин закинув вирішальну шайбу у фіналі чемпіонату світу

Фото з мережі інтернет

Волинянин закинув вирішальну шайбу у фіналі чемпіонату світу

Коли на лід під номером «12» виходив Петер Бондра (на фото), вболівальники зустрічали його оплесками стоячи. І хоч Волинь ніколи не була хокейним регіоном, але саме тут 7 лютого 1968 року у селі Баківці Луцького району народилася майбутня зірка клубу «Вашингтон Кепіталз»

Першим катком для спортсмена став ставок у селі Баківці, розташований біля батьківської хати. Тоді в цьому незграбному хлопчику мало хто міг розгледіти майбутнього чемпіона. З Волині сім’я переїхала до Чехословаччини. Відтак професійну стежину Петер розпочав в хокейному клубі «Попрад». Згодом дебютував у чехословацькій лізі, виступаючи за «Кошице». У 22 роки він потрапив до «Вашингтон Кепіталз», де пережив найкращі моменти своєї кар’єри. Волинянин увійшов у тридцятку найвидатніших гравців за всю історію хокейного клубу, подолавши рубіж у 500 шайб. А найголовнішу шайбу у своїй кар’єрі закинув у фіналі чемпіонату світу 2002  року, коли приніс перемогу Словаччині над Росією — 4:3! Виступав на Зимових Олімпійських іграх (1998, 2006), Чемпіонаті світу (2002, 2003), Кубку світу (1996), матчі всіх зірок НХЛ (1993, 1996, 1997, 1998, 1999), є володарем Трофея Моріса Рішара (1995, 1998), має звання «Чемпіон Чехословаччини». У 2007–му Петер Бондра оголосив про завершення хокейної кар’єри, зігравши 961 матч за «Вашингтон Кепіталз». Він вільно розмовляє українською, з дружиною виховують трьох дітей. Батьківська хата Бондрів у Баківцях збереглась до сьогодні, зараз там ніхто не проживає. Можливо, вона колись дочекається свого господаря–героя.

Власта Кримська

 

 

 

 Дівчина Ірина: «Це — мій аристократ!»

Є такий жарт, що людство давно захоплене в полон. Але панують над нами не таємничі організації чи прибульці, а… коти!

Коли кудлатий клубочок, вмостившись біля грудей, починає муркотіти, то кращого терапевта годі шукати. А скільки радощів приносять ігри з домашнім улюбленцем! Граційний вигляд і дивовижна гнучкість котів вражають. Тому й готові ми витрачати гроші на смачний і корисний корм, тішити пухнастика рибинкою–тілапійкою (знаю це з власного досвіду), оновлювати асортимент іграшок, мисочок, а часом і одежинкою побалувати.

Кошеня на нашій світлині не просте. Це представник родини висловухих шотландців. Дівчина тримала його, тулячи до себе і закутуючи шаликом, а воно тільки тихенько попискувало. Коли ж почав розпитувати 13–річну Ірину, то виявилось, що маленький аристократ (кошеня продавали з відповідними паперами) коштує 1600 гривень. Частину суми дівчина назбирала сама, решту подарували на новорічні свята. Що й казати — ​гроші великі. Але Іринка давно мріяла саме про цю породу. Багато читала про неї, захоплюючись не лише незвичною формою вушок, а й природною лагідністю та ніжністю. Дівчинка добре ​знає, як правильно доглядати тваринку, навіть має спеціальну щітку для вичісування, хоч вона поки завелика для такого малюка.

 

 

ПРИВІТАЙТЕ ІМЕНИННИКІВ:

13 — ​Віктор, Іван, Ілля, Микита.

14 — ​Василь, Петро, Тимофій.

 

 

5 стріл Амура

Зимова пора наче створена для обіймів! Коли поряд кохана людина, то й найлютіші морози не страшні. Можливо тому День закоханих припадає на 14 лютого — ​місяць, сама назва якого холодить

Ставлення до Дня святого Валентина неоднозначне — ​хтось вважає його модною вигадкою, хтось щиро радіє святу. Однак нікому не буде зайвим завтра ще раз сказати своїм коханим про любов. І допоможуть у цьому «5 стріл Амура» — ​5  влучних висловів про вічне почуття:

«Кохати — ​не означає дивитися одне на одного, кохати — ​разом дивитися в одному напрямку» (Антуан де Сент–Екзюпері).

«Кохання — ​як вода — ​плавке та бистре, рве, грає, пестить, затягає й топить» (Леся Українка).

«Треба бути трохи схожими, щоб розуміти одне одного, і трохи різними, щоб одне одного кохати» (Поль Жеральді).

«Скільки років кохаю, а закохуюсь в тебе щодня» (Ліна Костенко).

«Любіть одне одного, але не перетворюйте любов на ланцюги. Нехай краще вона буде морем, що вирує між берегами ваших душ» (Джебран).

 

 

«А ти в труну поклала вудочку?»

Ця реальна історія повинна стати застереженням від того, щоб не прислухатися до абсурдних порад всезнаючих жіночок на похоронах, а cамим мати голову на плечах або радитися зі священиком

Наталка ЧОВНИК

До того, як Оксанин тато відійшов у Вічність, ніхто з рідних у неї не помирав. Тож молода жінка зовсім не знала, що і як треба робити в таких випадках. На допомогу, як часто буває, прийшли жінки, які завжди в курсі, що й до чого має бути на похоронах. Батько дуже любив рибалити, тож вони нашепотіли доньці на вухо, що в труну такому чоловіку треба класти вудочку, «щоб йому на тому світі було добре». Спершу Оксана здивувалася, потім засумнівалася і зрештою знайшла в кладовці вудку та поклала в домовину під покривало.

Зробила і одразу пожалкувала. Цілу ніч не знаходила собі місця від страху та докорів сумління. Наважилася подзвонити священику, який мав відспівувати батька. Той здивувався її вчинку, насварив і строго наказав: «Заберіть негайно». Забирати було ще важче, ніж покласти, бо навколо — люди... Але найнесподіваніша в цій історії кінцівка. Через кілька днів після похорону Оксанин син запитав: «Мамо, ти не знаєш, де моя вудочка? Щось я ніяк не можу її знайти». Мама втратила дар мови…

Похоронні забобони у ХХІ столітті нібито і не тема для обговорення. Але останнім часом чомусь побільшало новин про «розриті могили». Люди не бояться робити кроків, від яких холоне кров. Звісно, такі випадки — ​це крайнощі. І слава Богу. Не хочеться, аби замість того, щоб іти вперед, ми повернулися в часи мракобісся. Бо так, чого доброго, можна докотитися до звичаїв давніх скіфів, які разом із померлим клали в могилу зброю, речі, його дружину та дітей.

 

 

Святитель Микита захистить від «червоного півня»

За церковним календарем сьогодні — ​святителя Микити, затвірника Печерського. Народ шанує його як охоронця від пожеж, блискавок і засухи, то ж недарма цього дня приглядались до вогню в печі. Коли він червоний — ​буде похолодання, а якщо дрова важко розпалити й вони димлять — ​бути відлизі. А ще предки помітили, якщо здіймався вітер, то він ставав дедалі сильнішим та й на буран міг перетворитися.

За прогнозом чергового синоптика обласного гідрометеоцентру Надії Голі, сьогодні — ​хмарно, невеликий сніг, на дорогах ожеледиця. Місцями слабкий туман. Вітер східний, 5–10 метрів за секунду. Температура повітря по області — ​0–5, у Луцьку — ​1–3 градуси морозу. 14–го — ​хмарна погода без істотних опадів. На дорогах ожеледиця, місцями слабкий туман. Вітер східний, 5–10 метрів за секунду. Температура повітря вночі — ​4–9 градусів морозу, вдень — ​від 0 до мінус 5. За багаторічними спостереженнями, найтепліше 13 лютого було 1995 року — ​плюс 9, найхолодніше — ​2003–го — ​мінус 27 градусів. Радіаційний фон учора по області становив 0,012 мілірентгена за годину.

Telegram Channel