Курси НБУ $ 26.47 € 30.68
Покарав їх не Бог,  а …природа

Ось так англійський художник Джон Мартін (1789–1854) зобразив у  1823 році сьому кару.

Фото cikavosti.com.

Покарав їх не Бог,  а …природа

Учені стверджують, що біблійні лиха, які спіткали Стародавній Єгипет за часів Старого Завіту, були результатом глобального потепління і виверження вулкана. Дослідники вважають, що знайшли докази реальних стихійних бід, на яких засновано 10 єгипетських кар, унаслідок чого Мойсей звільнив ізраїльтян від рабства. Але замість прийняття пояснення про гнівного мстивого Бога, вчені запевняють, що ці явища можна віднести до ланцюга природних явищ, викликаних змінами клімату та екологічної катастрофи

Сучасні археологи дотримуються думки, що всі нещастя відбувалися в стародавньому місті Пі-Рамзесі в дельті Нілу, яке було столицею Єгипту в часи правління фараона Рамзеса ІІ, котрий перебував при владі у 1279–1213 роках до н. е. Місто, судячи з усього, було покинуте близько 3000 літ тому, і вчені переконані, що це було зроблено саме через біди.
Кліматологи, вивчаючи древні метрологічні умови, виявили дані, які свідчили про різку зміну клімату в цьому районі, що сталася, наприкінці царювання Рамзеса ІІ. При вивченні сталагмітів у єгипетських печерах вони змогли відновити інформацію про погодні умови за допомогою аналізу слідів радіоактивних елементів, що містяться в породі.
У результаті науковці з’ясували, що правління Рамзеса збіглося з теплим, вологим періодом, який різко потім змінився на посушливий. «Фараон Рамзес Другий правив у дуже сприятливий час. Було багато дощів, і його країна процвітала, проте такий вологий період тривав лише кілька десятиліть. Після царювання Рамзеса крива клімату різко пішла вниз. Розпочався сухий етап, наслідки якого були дуже серйозними», — ​пояснює палеокліматолог зі Гейдельберзького університету екологічної фізики Аугусто Маджіні.
Учені вважають, що зміни погодних умов стали причиною першої кари. Підвищення температури могло призвести до висихання Нілу, який перетворився із швидкоплинного життєвонеобхідного Єгипту потужного потоку в тихохідну і брудну річку. Ці умови були ідеальними для першої кари, що в Біблії описується як «вода перетворилася на кров». Доктор Стефан Пфлугмахер, біолог Лейбніцького інституту екології водних ресурсів та рибальства у внутрішніх водах (Берліні), вважає, що це результат появи токсичних водоростей.

Картина британського художника Лоуренса Альма-Тадема (1836–1912) «Десять страт єгипетських: смерть первістка фараона» (1872).
Картина британського художника Лоуренса Альма-Тадема (1836–1912) «Десять страт єгипетських: смерть первістка фараона» (1872).

 

Попіл спровокував погодні аномалії, збільшив кількість опадів, що призвело до високої вологості і появи сарани.

Він сказав, що бактерія, відома як водорість «Кров’яна Бургундія», існувала ще 3000 років тому, причому і досі викликає подібний ефект. «Вона швидко розмножується в теплих повільних водах із високим вмістом поживних речовин, а коли вмирає, забарвлює воду в червоний колір». Учені стверджують, що з нею пов’язані також друга, третя і четверта біди — ​нашестя жаб, мошок і мух. Розвиток жаб із пуголовків у цілком сформованих дорослих особин регулюють гормони, які прискорюють свою роботу в періоди стресу. Поява токсичних водоростей, найімовірніше, і спровокувала таке перетворення і змусила жаб покинути воду, своє звичне середовище.
Але при повному вимиранні жаб комарі, мухи, мошки та інші комахи швидко розмножувалися, бо хижаки не тримали під контролем їхню чисельність. Це, на думку вчених, призвело до п’ятої і шостої бід — ​моровиці (смерть тварин) і покарання людей наривами. «Ми знаємо, що комахи часто є переносниками захворювань — ​таких, як малярія, тому наступним кроком ланцюгової реакції було виникнення епідемії, унаслідок якої захворіло дуже багато людей», — ​зазначає біолог Вернер Клоас.
Інше велике стихійне лихо, яке сталося на відстані 400 миль від міста, вважають відповідальним за сьому, восьму і дев’яту кари, що принесли град, сарану і темряву в Єгипет. Одне з найбільших вивержень вулканів у людській історії відбулося тоді, коли Тера, вулкан на середземноморському острові Санторіні (на південь від Криту), вибухнув близько 3500 років тому, викинувши мільярди тонн попелу в атмосферу.
Надін вон Блом з інституту фізики в Німеччині проводить експерименти з формування граду і вважає, що вулканічний попіл цілком міг зіткнутися з грозою над Єгиптом, що призвело до драматичної бурі з градом. Доктор Сіро Тревісанато, канадський біолог, який написав книгу про епідемії, наголосив, що поява сарани також може бути зумовлена вулканічним попелом. «Попіл спровокував погодні аномалії, збільшив кількість опадів, що призвело до високої вологості й появи сарани». А також міг заблокувати сонячне світло, викликавши дев’яту кару — ​темряву.
Під час розкопок єгипетських руїн учені виявили пемзу — ​камінь, що складається з охолодженої вулканічної лави, хоч у Єгипті не було жодного вулкана. Аналіз породи показав: вона із Санторіні, що є фізичним доказом того, що виверження вулкана на південь від Криту досягло африканських берегів.
Причиною останньої кари — ​смерті первістків у Єгипті, можливо, є грибок, яким було отруєно збіжжя. За тамтешньою традицією першими в сім’ї харчувалися старші сини, отримуючи подвійну порцію зерен. Первістки й отруїлися першими, отримавши свою норму із верхніх, заражених запасів зерна.
Євреї не постраждали від цієї кари, бо селилися далеко від великих міст і мали незалежні харчові запаси. До того ж вони були пастухами, а не хліборобами, і значну частину їхнього раціону становило не зерно, як у єгиптян, а м’ясо і молоко.
Джерело: cikavosti.com.