Одна з причин трагедії - горілка.
«Ніж падає на «цемент», а я починаю втікати…»
Це історія однієї чорної біди. Горе, яке прийшло у дві поліські родини, забрало життя однієї людини і перекреслило його багатьом іншим. Ми не розслідували цю справу і не робимо жодних висновків, бо останнє слово ще має сказати суд. Втім, проігнорувати відвідувачку, яка прийшла в редакцію із зізнанням: «Я вбила свого чоловіка», не могли
34-річна Галина Омелянюк із села Туровичі Турійського району розповіла, що намагалася накласти на себе руки після всього, що сталося, а нині жити змушують троє дітей.
Їй було 16, а її хлопцю Олександру — 22, коли вони вирішили одружитися, як каже жінка, «по зальоту». Тоді вона закінчила лише десятий клас. Згодом дівчині вдалося здобути середню освіту, але далі вчитися нікуди не пішла, хоча батьки готові були оплатити їй навчання у Луцьку.
— Сашкові родичі сказали: «Хай сидить удома, доглядає дитину і працює».
По-різному траплялося, було й нормально. Він мене не бив кожен день: ну раз на місяць чи на два. Тільки п’яним. Тверезим міг накричати, запустити чимсь (до цього я вже звикла), але руки не піднімав.
Роботи справді було багато, молодий чоловік став добрим господарем, щороку брали більше землі, купували нову техніку, тримали худобу. Разом вони прожили понад 15 літ, народили трьох дітей. Галина, розповідаючи про чоловіка, називає його Саша і наче виправдовує:
— По-різному траплялося, було й нормально. Він мене не бив кожен день: ну раз на місяць чи на два. Тільки п’яним. Тверезим міг накричати, запустити чимсь (до цього я вже звикла), але руки не піднімав.
За словами жінки, Олександр змінився в останні півроку їхнього спільного життя: часто розмовляв сам із собою, а якось перекинувся з трирічним сином на тракторі, а потім з усмішкою розповідав про це дружині.
Трагедія трапилася 24 липня 2016-го, на Ольги. День розпочався із пропозиції Галиних родичів відпочити на озері Сомин. Олександр не зміг поїхати, бо стартували жнива, потрібно було молотити збіжжя, але жінку з дітьми відпустив. Двоє меншеньких Омелянюків поїхали купатися, а старша 15-річна донька залишилась, бо збиралась на весілля. На березі Галина разом із сестрою, її чоловіком та спільним товаришем смажили шашлик, варили уху і випивали…
— Сказати, скільки я випила? Ну, грамів 100 чи 150, але зразу, коли їли, а потім алкоголю не вживала, дивилася за дітьми, — зізнається жінка.
Під вечір сестру покликала мама, бо втекла свиня з хліва. Отож усі вирушили спочатку до родичів: треба було загнати льоху і погодувати худобу, а потім відвезли Галину в Туровичі. По дорозі зупинилися біля клубу, де зібралося все село, поговорили з кумою. Коли ж усі разом приїхали до Омелянюків, Галина відразу пішла поратися. За домашніми справами її застав чоловік, який приїхав на мотоциклі. Він відразу кинувся до жінки і хотів вдарити, але врятував швагро, котрий відтягнув дебошира. Коли Сашко трохи втихомирився, господиня запропонувала йому поїсти, — відмовився. Проте згодом попросив «налити».
— Я сказала: «Може, тобі хватить?», а він почав сердитися, Вітя (чоловік сестри. — Ред.) не хотів пити, бо йому на роботу, то Саша і його «послав», — пригадує Галина.
Коли ж родичі вийшли з кухні, все згріб рукою зі стола, встав, підійшов до жінки, яка тримала на руках дитину, і двічі вдарив кулаком у голову.
— Я пам’ятаю, як вставала, – каже Галина, — взяла ніж, а далі — нічого. Знаю, що його брала, а потім — ніж падає на «цемент» і я почала втікати, бо думала, доганяє, і дитину винесла… Бігла до тих пір, поки швагро, який вернувся, не крикнув: «Що ви наробили?!» Я не знала, що сталося, а мені сказали, що він помер.
Потім сестра розповіла Галині, як її витягали з колодязя і не дали напитися ліків. Приїхала поліція: лікарня, експертиза, допит, ізолятор.
— Я все підписувала, що казали, розповіла все, як було, нічого не брехала, — плаче жінка.
На другий день після похорону чоловіка приїхали його батьки. Все вивозили з господарства, зламали замок, посварилися зі старшою донькою. Згодом адвокат Галини підійшов до неї зі списком речей, які потрібно віддати Омелянюкам старшим, щоб вони на суді пробачили невістці. Коли цю історію почув психіатр, який оглядав підозрювану, сказав: «Дитино, шукай іншого адвоката, тебе хочуть посадити, та ще й дітей залишити без нічого».
Нинішній захисник намагається довести Феміді, що жінка не мала наміру вбивати чоловіка. За його словами, у неї було багато можливостей звести його з життя, наприклад щось підсипати у горілку або ж залишити замерзати п’яним на вулиці, коли він перебирав узимку, а вона щоразу заносила його до хати…
P. S. Якщо родичі загиблого захочуть розповісти свою правду в цій історії, ми надамо їм таку можливість.
