Боксерський світ біля ніг Олександра. Що далі?
Козак Усик узяв Москву!
Українець у логові Путіна під патріотичну композицію «Браття» Василя Жадана (А ми браття, як соколи / В вольнім виросли краю / Не дамо свій край нікому/ Краще згинемо в бою) розгромно перебоксував досі непереможного росіянина Мурата Гассієва
Український боксер Олександр Усик став абсолютним чемпіоном світу в першій важкій вазі (до 90,7 кг)! До своїх чемпіонських поясів, за версіями WBC і WBO, наш земляк додав два інших — WBA та IBF, що ними до бою володів суперник Саші, Мурат Гассієв! Як переможець Всесвітньої серії боксу українець також здобув Трофей Мухаммеда Алі та 10 мільйонів доларів призових.
Росіянин Гассієв (чи осетин — це вже як кому подобається) встиг зажити слави грізного панчера — вправного боксера–нокаутера. Проте в бою зі справжнім українським козаком він більше скидався на таке собі телятко: норовливе, вперте, приголомшливо стійке і навіть доволі зубате — але аж не настільки, аби з’їсти бувалого в бувальцях «вовка»!
Битися з росіянином у Москві на п’ятому році російської агресії проти України! Багатьом це видавалося якимось приголомшливим безумством, на яке необачно погодився Олександр Усик. Мовляв, нокаутувати Гассієва просто нереально — а вже про підрахунок очок на користь свого боксера підступні «господарі» точно зможуть «домовитися»…
Підстав для хвилювань додавали й котирування всезнаючих букмекерів, які, довідавшись, що бій таки переноситься в Москву, почали вважати ймовірнішою таки перемогу Мурата Гассієва!
Проте наш Олександр Усик не дав супернику жодних шансів! Українець феноменально підготувався до поєдинку й «перебоксував» суперника буквально «в одні ворота»!
Гассієв був надто статичним і ніяк не міг «намацати» середню дистанцію із суперником, без виходу на яку боксеру–панчеру складно на щось розраховувати. Натомість Усик буквально витанцьовував навколо свого суперника, вправно бомбардуючи того ударами завдяки своїм довжелезним рукам!
Суддівський вердикт був більш ніж однозначним: 120:108, 119:109, 119:109.
Звісно, не без того: кілька разів Мурату таки вдалося доволі дошкульно влучити в Олександрову щелепу — й усім нам ставало доволі тривожно. Але аж настільки критичними ці ситуації, на щастя, не були!
Суддівський вердикт був більш ніж однозначним: 120:108, 119:109, 119:109. Це означає, що один суддя побачив домінування українця в усіх 12 раундах (12 разів по 10:9 якраз і дають підсумкові 120:108), а два інших таки угледіли в одному з раундів перевагу Гассієва (ну треба ж було зробити хоч якийсь «реверанс» у бік «господарів» — росіян — старалися усе ж люди, організовували проведення бою!).
Отож Олександр Усик, вигравши все можливе в любительському боксі — чемпіонати Європи та світу, а також олімпійське «золото», протягом неповних п’яти років виборов і звання абсолютного чемпіона світу серед професіоналів!
Натомість Мурат Гассієв, який фактично прийшов у професіонали ще юнаком (тож серйозної любительської кар’єри просто не мав), зазнав першої поразки на профі–рингу після 26 перемог. Осетин справді справив враження здібного хлопця (чого варта лишень його англійська в інтерв’ю на рингу!), але вчитися йому ще є чого!
Відразу після завершення поєдинку 31–річний Усик підійшов до 24–літнього Гассієва і сказав: «Ти молодий, у тебе ще все попереду. А мені недовго лишилося… Ти — красунчик!»
Хоча ми, звісно, переконані, що Сашко стосовно себе таки пожартував — і ще довго тішитиме нас новими перемогами!
За рингом
Олександр Усик, боксер-професіонал, абсолютний чемпіон світу в першій важкій вазі:
«Україно, ненько рідна, дякую тобі за підтримку! Я їду додому з кубком та ще з поясами. Усім добра!».
Петро Порошенко, Президент України:
«Жодної секунди не сумнівався, що Сашко переможе! Український Гімн, який пролунав сьогодні в Москві на весь світ, — це символ нашої боротьби, наближення нашої перемоги. Україна пишається тобою!».
Айдер Муждабаєв, заступник генерального директора кримськотатарського телеканалу ATR, який свій блог за підсумками бою назвав «Перемагає Усик, а виграє Росія: стратегія гібридної війни»:
«Два прапори – агресора та жертви — тут поруч, пліч-о-пліч. Виконання двох абсолютно несумісних, коли країни воюють, гімнів — одними вустами. І для всіх, крім нас, зокрема й для частини жителів України, це має інший вигляд: загалом усе нормально, хтось тимчасово посварив братні народи (в російській трансляції про це прямо й кажуть), якісь дивні люди в якихось окопах навіщось тримають якийсь фронт…».
