А поліщуки вже навіть раді отримувати гарбузи! - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 24.84 € 27.65
А поліщуки вже навіть раді  отримувати гарбузи!

Може, у майбутньому і на Волині цей овоч вирощуватимуть у промислових масштабах.

Фото agroday.com.ua.

А поліщуки вже навіть раді отримувати гарбузи!

Бо вже сьогодні наші деякі одноосібники роблять основну ставку саме на цю культуру. Воно й не дивно: якщо картоплю закуповують по 2,2 грн за кілограм, молоко — по 4 грн, то насіння перекупщики беруть по 35 грн!

«Ой ти, гарбуз, ти перістий, із чим тебе будем їсти?» — запитувала колись Олена Пчілка у своєму вірші і рекомендувала ще й миску пшона та трошки сала. Ця рослина і нині присутня в українській кухні. Але для аграріїв вона цінна ще й насінням, з якого роблять олію. Її використовують у косметології, фармацевтиці та харчовій промисловості.

Як стверджують аналітики, світовий попит на гарбузову олію постійно зростає. За правильних підходів окупність вирощування цієї культури може становити менше року, а рентабельність — 30–35 від­сотків. Тож не дивно, що за 2017–й площі в Україні під «перістими» збільшилися вдвічі — до тисячі гектарів.

Гарбузовою столицею нашого краю можна вважати Хворостів Любомльського району.

Щороку наша країна виробляє близько 600 тисяч тонн насіння гарбуза. Більшість плантацій — на Півдні, де сприятливіший клімат. Але й наша область не пасе задніх. Волинські селяни не підраховують рентабельності власних городів, але все таки якусь копійку заробляють.

Гарбузовою столицею нашого краю можна вважати Хворостів Любомльського району. Хоча і в навколишніх селах диньок, як їх звуть на Поліссі, не бракує.

— У нас вирощують близько 30 гектарів гарбузів, — розповіла секретар Хворостівської сільської ради Валентина Васейко. — У кожному господарстві садять: хто більше, хто менше. Люди намагаються заробити, бо якщо в хаті двоє пенсіонерів, то лише на пенсію вижити нелегко. Картоплю закуповують по 2,2 грн, молоко — по 4 грн, а насіння диньок перекупщики беруть по 35 грн за кілограм. Вони заробляють, певно, більше, аніж селяни, які вирощують гарбузи.

Уже з десяток років що­осені на хворостівських городах рясніють жовтобокі, оранжеві та зелені велетні. Люди цінують цю культуру за те, щовона потребує значно менше догляду, аніж інші. Хоча роботи й біля гарбузів достатньо: і посадити, і посапати, і звезти. А чого варте вибирання насіння вручну (добре, якщо осінь тепла і погожа, як нині, а коли задощить і насунуть холоди, то приємного мало).

М’якуш використовують для годівлі худоби та птиці. Щоправда, коли гарбузи вирощують на великих площах, то годі їх усіх згодувати. Тому половинки просто залишають на полі для удобрення.