«Наснилося, що житиму 120 років і допомагатиму людям», – каже Лідії Тарасюк (праворуч) пані Галина.
У 85-річної медсестри Галини Ковальської пацієнтів хоч відбавляй!
У Луцьку відбулася зустріч із ветеранами-медиками
У медколеджі, де вона проходила, зібралися переважно жінки. У більшості з них чималий трудовий стаж. Одні пропрацювали у медицині
40 літ, інші — ще більше. І в кожної своя дорога до професії. Але об’єднує їх любов до неї, пацієнтів. Обравши професію медика, вони ніколи не шкодували про це. Їхні руки приймали новонароджених, їхні підбадьорливі усмішки бачили хворі, прокинувшись після наркозу. Вони — медсестри. І не переставали бути ними навіть вийшовши на пенсію.
Так, 85–річна Галина Ковальська, котра перенесла інсульт і всупереч діагнозу таки стала на ноги, повернулася до активного життя — і досі надає медичну допомогу всім, хто звертається до неї. Тож літнім сусідам — дачникам — завжди спокійно на душі, коли вона працює поряд на грядках. Знають: у разі біди Андріївна прийде на допомогу.
Галина Ковальська, котра перенесла інсульт і всупереч діагнозу таки стала на ноги, повернулася до активного життя.
Більшість учасників зустрічі працювала медсестрами в лікарняних закладах Луцька. Своїм колегам і присвятила власний вірш Лідія Малова. У ньому є такі рядки:
Сестричко, дякую за людяність твою,
За те, що у важку хвилину
Ти на посту завжди, як у бою,
Рятуєш до останнього людину.
Лідія Михайлівна 45 літ пропрацювала медсестрою в дитячому відділенні обласного тубдиспансеру.
— Маленькі пацієнти у нас, бувало, лежали і по півроку, — розповідала. —Доводилося бути їм і за маму — казки читати, сльози витирати… Ми звикали до них, як до рідних. Коли діти виписувалися, то і вони, і ми плакали прощаючись.
Ветерани бажали представникам молодшого покоління медиків любити професію і людей, які звертаються до них по допомогу, а ті у свою чергу, зокрема лікар–невропатолог Віталій Нездименко, дякували їм за самовіддану працю, відданість медицині, гуманізм.
— Зустріч «З милосердям усе життя» ми започаткували у 1992–му, — розповіла голова Фонду милосердя і здоров’я Лідія Тарасюк. — Серед перших її учасників було чимало жінок–медичок, які пройшли дорогами Другої світової війни.
Зараз більшості з них уже немає в живих. Але ті, що залишилися, просять продовжувати традицію, не забувати ветеранів–медиків.
Лідія Тарасюк вручила учасникам зустрічі подарунки від спонсора — ГО «Муніципальна каса», а дует «Волошки» потішив піснями їхньої молодості.
