60 років тому майстер із Торчина «склепав» авто, яке могло ще й орати та сіяти
Чиновники Луцького автозаводу попросили винахідника Миколу Якубова відмовитися від назви «Волинь» – і він змінив її на «Турист»
Колись у Торчині Луцького району жив цікавий чоловік — Микола Якубов. Родом був із Хмельниччини. Коли 22 червня оголосили про початок війни із фашистською Німеччиною, він саме готувався складати іспити в учительський інститут. (Ви лише уявіть собі, яке навантаження мали абітурієнти — по два екзамени щодня!) Але вже у перші дні війни Микола Якубов відправлявся на фронт. Так склалося, що його батько та брат Василь теж були мобілізовані.
Не можу не розповісти про випадок, який трапився в окопах Румунії. Якось після бою Миколі почувся знайомий голос. Озирнувся… і побачив батька. Рідко так випадало, що зустрічалися тут рідні люди. Командування надало їм навіть декілька днів відпустки.
Через назву «Волинь» усі думали, що це дітище Луцького автозаводу.
Брат Василь з війни не повернувся. Уже пізніше, коли торчинський ансамбль «Колос» був на гастролях у Братиславі, лікар Антон Вуйцик звернув увагу на те, що на меморіалі є ім’я Василя Івановича Якубова. По приїзді зі Словаччини розповів Миколі Івановичу. Так родина дізналася, де похований Василь.
Коли війна закінчилася, Миколу Якубова направили працювати в школу у Торчин. Найбільше любив майструвати. У шкільній майстерні міг трудитися з учнями до пізньої пори. На честь польоту Юрія Гагаріна у космос на першотравневій демонстрації у містечку «летіла» величезна ракета з написом «Восток». З неї «космонавт у «скафандрі» — школяр Саша Барабаш — вітав усіх помахом руки.
Та найцікавішим витвором майстра стала автівка. На 1959 рік то було справжнє диво, бо могла не лише перевозити людей та вантажі, але й орати та сіяти. Коли Микола Іванович їхав райцентром, то всі зацікавлено оберталися на його чудо-машину.
Але ніхто в області не хотів реєструвати саморобну автівку. Аж із Києва приїхали чиновники, які й видали номерний знак — «01–01». Над назвою довго не думали: хай буде «Волинь».
Опісля наш герой став вдосконалювати своє авто. Друга модель вже мала дверцята та брезентовий дах. Нею і на гостини поїхати було не соромно. А третя перевершила дві попередні. Коли Якубови поїхали на море, відпочивальники зібралися біля них, бо подібного не бачили. Через назву «Волинь» усі думали, що це дітище Луцького автозаводу...
І ось повертаються Якубови з відпочинку. Ще не встигли переступити поріг власного дому, як з’явилися посланці з автозаводу. Просять, аби власник машини відмовився від назви «Волинь», бо хочуть так назвати свою, автозаводську. Тож із патріотичних мотивів мусив погодитися. А свою титулував інакше — «Турист».
Багато води утекло з тих пір. Немає на світі умільця з Торчина. Вже і першому пасажирові — його дружині Ользі Семенівні Якубовій — за дев’яносто. Але в пам’яті людей живе ця дивовижна історія і нехай про неї дізнаються читачі газети «Волинь».
Валентин ЛЮПА, краєзнавець
