60 років тому майстер із Торчина «склепав» авто, яке могло ще й орати та сіяти - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 24.84 € 27.38
60 років тому майстер із Торчина «склепав» авто, яке могло ще й орати та сіяти

Фото з домашнього архіву Якубових.

60 років тому майстер із Торчина «склепав» авто, яке могло ще й орати та сіяти

Чиновники Луцького автозаводу попросили винахідника Миколу Якубова відмовитися від назви «Волинь» – і він змінив її на «Турист»

Колись у Торчині Луцького району жив цікавий чоловік — ​Микола Якубов. Родом був із Хмельниччини. Коли 22 червня оголосили про початок війни із фашистською Німеччиною, він саме готувався складати іспити в учительський інститут. (Ви лише уявіть собі, яке навантаження мали абітурієнти — ​по два екзамени щодня!) Але вже у перші дні війни Микола Якубов відправлявся на фронт. Так склалося, що його батько та брат Василь теж були мобілізовані.

Микола Іванович із дітьми біля свого «Туриста».
Микола Іванович із дітьми біля свого «Туриста».

 Не можу не розповісти про випадок, який трапився в окопах Румунії. Якось після бою Миколі почувся знайомий голос. Озирнувся… і побачив батька. Рідко так випадало, що зустрічалися тут рідні люди. Командування надало їм навіть декілька днів відпустки.

Через назву «Волинь» усі думали, що це дітище Луцького автозаводу.

Брат Василь з війни не повернувся. Уже пізніше, коли торчинський ансамбль «Колос» був на гастролях у Братиславі, лікар Антон Вуйцик звернув увагу на те, що на меморіалі є ім’я Василя Івановича Якубова. По приїзді зі Словаччини розповів Миколі Івановичу. Так родина дізналася, де похований Василь.

Коли війна закінчилася, Миколу Якубова направили працювати в школу у Торчин. Найбільше любив майструвати. У шкільній майстерні міг трудитися з учнями до пізньої пори. На честь польоту Юрія Гагаріна у космос на першотравневій демонстрації у містечку «летіла» величезна ракета з написом «Восток». З неї «космонавт у «скафандрі» — ​школяр Саша Барабаш — ​вітав усіх помахом руки.

Ольга Якубова і в 93 роки пам’ятає, як уперше проїхалася з чоловіком на його машині.
Ольга Якубова і в 93 роки пам’ятає, як уперше проїхалася з чоловіком на його машині.

 Та найцікавішим витвором майстра стала автівка. На 1959 рік то було справжнє диво, бо могла не лише перевозити людей та вантажі, але й орати та сіяти. Коли Микола Іванович їхав райцентром, то всі зацікавлено оберталися на його чудо-машину.

Але ніхто в області не хотів реєструвати саморобну автівку. Аж із Києва приїхали чиновники, які й видали номерний знак — ​«01–01». Над назвою довго не думали: хай буде «Волинь».

Опісля наш герой став вдосконалювати своє авто. Друга модель вже мала дверцята та брезентовий дах. Нею і на гостини поїхати було не соромно. А третя перевершила дві попередні. Коли Якубови поїхали на море, відпочивальники зібралися біля них, бо подібного не бачили. Через назву «Волинь» усі думали, що це дітище Луцького автозаводу...

І ось повертаються Якубови з відпочинку. Ще не встигли переступити поріг власного дому, як з’явилися посланці з автозаводу. Просять, аби власник машини відмовився від назви «Волинь», бо хочуть так назвати свою, автозаводську. Тож із патріотичних мотивів мусив погодитися. А свою титулував інакше — ​«Турист».

Багато води утекло з тих пір. Немає на світі умільця з Торчина. Вже і першому пасажирові — ​його дружині Ользі Семенівні Якубовій — ​за дев’яносто. Але в пам’яті людей живе ця дивовижна історія і нехай про неї дізнаються читачі газети «Волинь».

Валентин ЛЮПА, краєзнавець