Замість мобілки дівчинка попросила купити швейну машинку.
10-річна Аліса шиє іграшки задля спасіння онкохворого підлітка
Дівчина з Балаклії, що на Харківщині, яка цього року закінчила четвертий клас, просто дивує своєю дорослістю і великим серцем. З минулої зими ця дитина захопилася важливою справою — допомогти онкохворому хлопцю з її школи. Вона зробила кілька спроб для цього, втім найуспішнішим виявилося шиття, завдяки якому за місяць назбирала для підлітка близько 3500 гривень
Минулої зими діти Балаклійської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів № 2, де навчається Аліса Пономаренко, дізналися, що їхній товариш, 10-класник Валерій Кузнєцов, важко хворий. Навчальний заклад вирішив провести ярмарок, щоб зібрати на лікування хлопця гроші. До цієї доброї справи долучилася і четвертокласниця Аліса Пономаренко. Утім, як каже її мама Юлія Пономаренко, якісь серйозні гроші зібрати доньці не вдалося.
— Аліса власноруч зробила цукерки на паличці і продавала, щоб пожертвувати кошти Валерію, з яким вона не знайома. Проте виручила дуже мало — усього 80 гривень, — згадує жінка.
З березня дівчинка роздумувала, як зібрати для хлопця більше грошей. І згодом в Аліси визрів план.
— У доньки не було мобільного телефона, але замість нього вона попросила купити швейну машинку.
— У доньки не було мобільного телефона, але замість нього вона попросила купити швейну машинку. Вже тоді, мені здається, у неї був певний задум, який згодом вона і реалізувала, — каже Юлія. — Того дня, коли придбали машинку, Аліса пошила зайча, якого подарувала молодшій сестрі. Якось ми пішли в магазин, і там її іграшку побачив чоловік, який запропонував купити «тваринку» за 100 гривень.
Аліса запитала в мами, чи може вона, якщо іграшку куплять, віддати всі ці гроші Валері?
— Я почала пояснювати Алісі, що для іграшки потрібен матеріал, який коштує грошей. Вона сказала, що на матеріал витратить свої збереження, які збирала на мрію — собаку, мопсика на ім’я Попкорн. У результаті той чоловік зайча так і не купив, утім дав Алісі ідею, що виготовленням іграшок можна заробити кошти для Валери, — розповідає Юлія.
Аліса взялася за цю справу з кінця квітня. Вона зробила перше зайча, якого виставили у створеній Юлією Пономаренко групі у фейсбуці «Зайка змінить світ!». Цінник — 100 гривень.
— Це символічна назва групи, адже зайча — це насправді Аліса, а не іграшка. Ми одразу написали, що половина коштів піде Валері, а решту будемо витрачати на матеріал, — ділиться Юлія.
Початкова мета Аліси була така: за травень зібрати 300, потім 500, 1000 гривень. Але її справи пішли набагато краще, ніж вона думала. На 27 квітня вже зробила майже 20 іграшок (зайців, котенят, крокодилів і єдинорогів). За ці витвори люди заплатили близько 4000 гривень, 3500 з яких дівчинка переказала на рахунок Валери. Аліса для себе брала гроші тільки у крайньому разі — коли не було змоги в неї і в батьків купувати матеріали, плюс на себе трохи витрачала.
Наразі на вироби Аліси черга — чоловік десять. І з Києва люди купували, і зараз у Чернігів іграшки поїдуть. Одна зі шкіл навіть пропонувала їй масово пошити зайців, але мама сказала: «Вибачте, але ні. Аліса ж не фабрика, вона — дитина».
— Головне в цій справі не комерція, а допомога доньки. Вона це робить для того, щоб привернути увагу людей до проблеми, — підкреслює мама Аліси. — Вона мене надихає, і для нас із чоловіком багато чого змінила. Ми пишаємося її ставленням до грошей. Аліса донесла нам і багатьом людям те, що життя варте якихось коштів, але гроші не варті життя, тобто їх можна легко віддавати, якщо це для лікування, на порятунок.
Коли Аліса продає іграшку, вона кладе з нею ще сертифікат добра. На ньому є ім’я іграшки, її номер, а також написано кілька слів на кшталт «Я твоя частинка добра. Сьогодні ти долучився, щоб змінити цей світ, і дуже за це дякую. Аліса Пономаренко».
В основному за іграшку люди платять по 100, інколи — 150, було одного разу й 800 гривень. Нещодавно головним клієнтом Аліси став депутат Харківської обласної ради Анатолій Русецький, який дав Алісі за іграшку 1000 гривень, це поки що найбільша сума.
Коли вона продає іграшку, то кладе з нею ще сертифікат добра. На ньому є ім’я іграшки, її номер, а також написано кілька слів на кшталт «Я твоя частинка добра. Сьогодні ти долучився, щоб змінити цей світ, і дуже за це дякую. Аліса Пономаренко».
Мама дівчинки з приводу того, що її доньку не залишила байдужою проблема незнайомого їй хлопця, говорить:
— Коли Алісі було пів року, її бабуся, моя мама, померла від захворювання, подібного до того, що у Валери. Я пояснювала доньці, що це тяжка хвороба, яка забрала бабусю, за якою Аліса дуже сумує, — каже Юлія Пономаренко. — І коли вона почула, що схожа хвороба в хлопця з їхньої школи, її це дуже зачепило. Адже вона розуміє всю серйозність недуги, яка може забрати його в батьків. І для неї це стало справжнім викликом, поштовхом, щоб посприяти одужанню підлітка. У Валери дуже хороші шанси на одужання, й Алісу це надихає.
Мама Валери, Тетяна Кузнець, вдячна Алісі й каже, що їх у біді підтримують не так гроші, як людська доброта.
Марина ЛУГОВА
За матеріалами сайту «Слобідський край».
Р.S. «Цікава газета на вихідні» замовила іграшку в Аліси за 1100 гривень. Отримаємо — напишемо продовження історії.
