«Щоб зробити з українців ворогів, не потрібно й москалів!»

«Наша Галя – молодець!»

Гумореска

Полетіла до Єгипту з чоловіком Галя,

Вбралася у все новеньке: заглядітись – краля!

Про чоловіка теж подбала, є й йому обновки.

Ну як обновки?

Все то саме, що й торік – плюс ще дві футболки.

 

…Здали вже вони багаж, пройшли паспортний контроль,

Каже Галя: «Тре купити у Єгипет алкоголь.

Чула, каже, що в Єгипті ллють туристам лиш шмурдяк,

А ти в мене, любий Коля, – не село і не дурак!» –

І погнала в д’юті–фрі*, як підстрелений сайгак.

 

Між рядами з алкоголем наша Галя походжає,

скільки всього і смачного, а що вибрати – не знає.

– Коля, може будеш віскі, може, хочеш «Хеннессі»?

Чи подивимося збоку, що беруть собі усі?

 

А тим часом тишком–нишком Коля брав усе підряд:

Віскі, пиво і текілу – перейшов на інший ряд.

 Ще добрав горілки трохи, не забув про запивон,

І, тарабанячи пляшками, в літака пішов салон.

Галя Колю наздогнала – дала йому прочухана,

що без неї робив вибір: «Не дай Бог з Івана пана!»

 

Врешті всілися в салоні – дивляться на стюардесу.

– Коля, а чого вона маха руками? Нашо мені того стресу?

Я не вчила мову жестів, я у них – ні бе, ні ме…

Ей, шановна, мій Микола – не глухе і не німе!

 

Розігнавсь по злітній смузі, висоту набрав літак,

Капітан по гучномовцю пасажирам – так і так:

«Висота в нас десять тисяч, летимо у Хургаду,

Не забудьте пристебнутись, як потрапимо в біду.

Якщо буде турбулентність – нами трохи похитає,

На такий випадок кожен з вас пакетика десь має…»

 

Галя каже: «Любий муже, хочу щось тебе спросить:

перший раз летіти страшно – може, страх той… загасить?»

А Миколу, ясне діло, два рази просить не треба.

В нього – стрес: він сидить в кріслі

– і бозна–де посеред неба…

 

Поки Коля діставав д’ютіфрішне із полиці,

Галя з сумки харч виймала – від ковбас до паляниці.

Мала шинку, трохи хрону, десь зо триста грам кров’янки,

стільки само салькісону… Вінегретика пів банки.

У фользі варені яйця, в сірниковій пачці сіль.

Трохи сиру і сметани, є запечений ще кріль…

Галя взяла всьо потрохи, наша Галя – молодець!

Не забула про капусту, у лоточку – холодець.

Ще згадала: на дні сумки має грушку й трохи слив…

Повернулась до Миколи – а Микола вже налив!

 

Та не встигла пригубити – прибігає стюардеса

І з розгону починає ставить палки у колеса:

«Громадяни, майте спокій, в нас не можна зі своїм!»

Галя каже: «Успокойся, я це зара миттю з’їм!»

 І почали тостувати: Галя – Колі, Коля – їй.

«Ну, за тебе, моя жінко!» – «І за тебе, муже мій!»

«Щоб щасливо долетіти, за батьків і за дітей,

Щоб всі здохли вороги, за країну, за людей,

І за всіх, хто в літаку, і всі разом: «Будьмо, гей!»

 

На ковбасні аромати підтягнулись пасажири,

Ну спочатку небагато – чоловіка три–чотири,

Але ж треба розуміти силу шиночки із хроном –

За годину в літаку вже бухало пів салону!

Всі братались, обіймались, як же весело було –

заспівали навіть гімн і про Путіна – х...йло!

 

Київ, Ніжин, Балаклея, Миколаїв, Чернівці –

Позбирались з України геть з усіх її кінців.

І ніхто їх не ділив – западенець чи східняк,

Чи «по рускі» розмовляєш, чи на мові, чи ще як.

І на піку того щастя когось Коля обійняв –

І питає: «А за кого, друже, ти  скажи голосував?»

 

Рівно через три хвилини Коля слав людину «нахєр»,

Галя рвала тьолці патли, та плювала їй в лице…

Хтось комусь пхав в морду пляшку,

хтось фольгу, а в ній – яйце…

Розділились на дві групи й билися зі всьої сили

«Грьобані порохоботи» і такі ж «зеленофіли».

За секунду від братерства ані грама не зосталось –

Всі махали кулаками, навіть діти матюкались…

«Ах ви ж грьобані «бандєри» – «Чуєш, сєпар, рот закрий!»

«Пішла в дупу стюардеса!» – «Не дивись на нього – бий!»

 

…Заховались в туалеті наші Галя і Микола:

в неї – порвані обновки, в нього з носа юшить кров…

Галя каже: «Слухай, Коля, що це тільки шо було?

Я собі якось інакше уявляла «Ол інклюзів» *…

Що хорошого у тому, коли б’ють ногами в пузо?

Я хотіла повалятись коло моря на піску,

А валялася в проході з синяками на боку…»

 

Уже якщо ти сів бухати з незнайомими людьми – Про політику розмову ти ніколи не веди!

 

Коля витер з носа юшку, розчаровано зітхнув:

Каже: «Слухай, люба жінко, шо я тільки що збагнув.

Все життя я жив правдиво – правила не нарушав,

Не плював я у криницю, за буйки не запливав,

Взимку все ходив у шапці, де робив, то там не спав,

Навіть премію від тебе я в заначку не ховав…  

Не навчили мама й тато, не навчив і інститут

Тої істини, яку я зрозумів сьогодні тут:

«Вже якщо ти сів бухати з незнайомими людьми –

Про політику розмову ти ніколи не веди!

Говоріть про «Гру престолів», про природу, про дітей,

Скільки лайків в інстаграмі, скільки в двигуні коней…

Щоб зробити з українців за секунду ворогів,

Як ти бачиш, люба Галю, нам не треба москалів!»

 

Галя каже: «Завжди знала, що ти в мене – дуже мудрий чоловік,

Там ще пляшка є горілки, йдем, натреш побитий бік…»

 

Примітки:

«д’юті–фрі»* – місця безмитної роздрібної торгівлі, що, як правило, розміщуються в міжнародних зонах (митницях, аеропортах).

«Ол інклюзів»* – «Все включено!»

Сергій ПРИТУЛА,
телеведучий, актор, гуморист, волонтер.