Інкрустації - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 24.18 € 26.74
Інкрустації

Іноді з уламків виходять шедеври...

Фото pinterest.com.

Інкрустації

Якщо у вас залишилися зайві шматочки чогось — ​ви можете створити з них шедеври власними руками. Наважтеся спробувати. Чи спочатку відвідайте майстер-класи. І ви вмітимете шити з клаптиків! Клеїти з уламків. Складати з уривків. Творити зі шматочків пошматованого. Нанизувати на ниточку днів намистинки емоцій і вражень, які закотилися у куточки пам’яті, але претендують на місце в картині. Всі вони різного розміру, кольору, фактури… Й не завжди ліпляться одна до одної

Але не бійтеся експериментувати! Там стразик, там ґудзик, там ще одна намистинка — ​і ви королева, й навколо вас — ​ексклюзив!

Знайдіть на антресолях минулого засохлі гербарії кимось дарованих квітів. Пришпилених до чорного оксамиту булавками чужих гострих поглядів мертвих метеликів відчуттів.

Штучно зістарені кракелюром чи й насправді помережані тріщинками від часу шкатулочки із секретами.

Старі листівки. Випадкові кадри з подорожей душі.

Опудала упійманих колись синіх птахів щастя.

Це все може мати нове життя!

Нові техніки роботи із усім, що є під рукою, надають усе більше можливостей для творчості.

І все це поєднання непоєднуваного може прикрасити вашу оселю або й потішити когось іншого, з ким ви наважитеся поділитись.

Ковдра із клаптиків зігріє вас холодними вечорами. Коли ви спалите у каміні чиїсь фото, які не вклалися в колажі.

Колажі теж створюйте… Це цікаво.

…Іноді так буває, що цілісність можлива лише як поєднання осколків.

Іноді. Не завжди.

Ліпиш щось докупи, поєднуєш, прикрашаєш. Плавиш, гнеш, трансформуєш…

І все воно — ​ексклюзив. Твій власний. Шматочки, які лишились. Від того, з чого ти виросла. Від того, що порвалось, розбилось, зламалось. Або просто зайве…

…Іноді так буває, що цілісність можлива лише як поєднання осколків.

Це все — ​з минулого.

Воно вкладається в калейдоскоп теперішнього дивним орнаментом. І якщо калейдоскоп хитнути — ​складеться інакше.

Той візерунок з різноманітних уламків може й насправді стати шедевром. Або не стане.

Інкрустуєш отак леза своїх вечорів хтозна-чим…

А тоді думаєш — ​доста. Хочу чистоти. Осмисленої порожнечі.

Викидаєш усе.

І починаєш накопичувати нове.

Наталка МУРАХЕВИЧ