Небезпечно: … людина! - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 24.62 € 27.24
Небезпечно: … людина!

А хто у вашому оточенні тримає ніж за спиною?

Фото pinterest.com.

Небезпечно: … людина!

Є ознака, за якою одразу можна визначити того, хто покине вас у важку хвилину

Це, може, і не погана особа. Навіть майже добра. Загалом не зла і не підла. Але може зробити підлий вчинок і зрадити. Тому що чудово вміє себе виправдовувати й хутко перекладати відповідальність на інших або на обставини. Це і є головна ознака. Така людина заздалегідь себе виправдала. За все відразу. Вона класно це вміє робити

Ніжно скаже в будь-якому випадку: «Подумай сам, у мене були такі обставини, що не могла стати на твій бік. Не могла прийти. Ти ж доросла людина і це розумієш. Я була змушена зрадити тебе, та й взагалі це не зрада. Це мені завадили, і я не змогла через такі й такі справи».

Вона почне звинувачувати інших. Потім — ​і вас: «Чому ви не хочете по-дорослому подивитися на речі та проявляєте максималізм?»

А згодом знецінить ситуацію і скаже: «А що, власне, сталося? Нічого особливого». Але головне — ​самовиправдання і перекладання відповідальності. Ось це найсуттєвіша ознака.

Головне — ​самовиправдання і перекладання відповідальності. Ось це найсуттєвіша ознака. 

Навіть якщо йдеться дійсно про дрібниці: не прийшов, не зробив, не віддав того, що повинен був віддати… Сам по собі вчинок дріб’язковий, але виправдання насторожують.

«Я забув, вибач», «я злякався і промовчав», «я розгубився і сховався в кущі», «я втратив гроші, пробач!» — ​лавина виправдань почнеться відразу. А потім перейде у звинувачення — ​ви ж і залишитеся винними. Або інші. Але сама людина ніколи не визнає своєї провини.

Одна легенда розповідає, як пророк збирав військо у похід на ворогів — ​треба було захистити місто від небезпеки. Всі чоловіки пішли битися, крім вісімдесяти осіб. Останні злякалися: переживали і за майно, і за власні торгові точки, і багаті будинки. І за своє життя. Ось і сховалися серед жінок, старих і дітей.

І помилку можна пробачити, якщо її можна виправити.

Потім воїни з перемогою повернулися додому. І цих вісімдесятьох змусили відповідати, чому вони не пішли захищати місто? Більшість знайшла собі виправдання, тисячі виправдань: раптова хвороба, слабкість у ногах, дружина народжувала, дитина захворіла, пожежа почалася…

Дуже красномовно. І тільки троє щиросердно зізналося, що злякалися. Їм соромно, але не вистачило хоробрості, тому вони, щоб було справедливо, просять їх покарати. Їм немає виправдання.

І ось цим трьом містянам пробачили. Два місяці їх уникали та не спілкувалися з ними. Але ці чоловіки проявили каяття і всім допомагали, ділилися, спокутували провину як могли. І потім погане забулося. А пророк сказав: «Той, хто чесно визнає провину і не шукає виправдань, — ​достойна людина. Він здатний виправити помилку. І наступного разу вчинить правильно». Так і вийшло, до речі.

А лицеміри невиправні. Вони знову зрадять, тому що заздалегідь знайшли собі виправдання, а вже потім зробили підлий вчинок.

Спочатку людина виправдала себе, а потім зрадила. «Мене на це підштовхнули обставини, я випив, мені були потрібні розваги, зрада — ​це нормально, всі так роблять, зрештою, я — ​жива людина!». Ось так виправдала себе, а потім зрадила.

Лицеміри невиправні. Вони знову зрадять, тому що заздалегідь знайшли собі виправдання, а вже потім зробили підлий вчинок. 

Спочатку виправдала себе: «Мені дуже потрібні гроші, якщо навіть я їх не віддам, нічого страшного, в тої людини все одно ці гроші зайві. А мені дуже треба, тому я ​не віддам. Або віддам, коли розбагатію!» А потім взяла — ​і не віддала.

Спочатку виправдала себе: «А що тут такого страшного. Мені ж потрібна ця посада. Директор і так скоса зиркає на колегу і готовий його звільнити. Якщо я трохи прискорю ситуацію і збрешу про слова колеги, то це просто пришвидшить процес. Сам винен, що патякає направо й наліво!..» Така людина себе виправдає, а потім буде доносити.

Виправдання і звинувачення — ​це ознаки тієї людини, яка вас підставить і залишить у скрутну хвилину. Тому що їй не доведеться боротися із совістю, вона з нею давно домовилася. Досягла повного розуміння.

А якщо людина не виправдовується, визнає провину і намагається змінити те, що наробила, — ​це нормальна поведінка. І помилку можна пробачити, якщо її можна виправити.

Анна КІР’ЯНОВА, психолог, письменниця, телеведуча