І полетіли з неба… карасі, жаби, монети і трактор! - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 24.32 € 26.76
І полетіли з неба… карасі, жаби, монети і трактор!

Краса, якої страшно.

Фото bbc.com.

І полетіли з неба… карасі, жаби, монети і трактор!

Дощ, коли з водою з висоти падають… пшениця, стародавні монети, раки, доводилося бачити не кожному. Але протягом багатовікової історії людства зафіксовано чимало воістину феноменальних опадів

Були вони й на Волині. Так, у середині 1930-х «рибний» дощ випав поблизу Любомля — ​з неба з краплями падала риба! Тому пастухи, залишивши худобу, бігали пасовищем і збирали її.

Кожен рибалка мріє про цю картину. Але потрапити у таку зливу,  що змітає за собою все, не хоче ніхто...
Кожен рибалка мріє про цю картину. Але потрапити у таку зливу, що змітає за собою все, не хоче ніхто...

 А на новгородській землі 12 січня 1447 року під час зимової грози з дощем летіли пшениця й жито.

У 1804-му смерч зруйнував у Марокко (Північна Африка) великі склади із пшеницею. Сильні вітри підхопили зерно й понесли його через Гібралтарську протоку до берегів Іспанії. І там, на превеликий подив жителів одного містечка, з неба раптом посипалася пшениця — ​так багато, що її почали збирати.

Дощ із в’язальними спицями обрушився 1856-го на містечко Гаррісберг (США). 

Дощ із в’язальними спицями обрушився 1856-го на містечко Гаррісберг (США). Це трапилося після того, як циклон зруйнував місцеву фабрику, піднявши її продукцію в повітря.

Загадкові опади були зафіксовані 17 червня 1940 року в селі Мещери Горьківської області (Росія). Тут під час сильної грози з неба разом із краплями води падали стародавні монети. Близько тисячі золотих і срібних монет карбування часів Івана Грозного зібрали після зливи діти й дорослі.

Частіше, як гроші, з неба випадає манна небесна: пилок сосни, спори рослин, борошнисті лишайники, що зовні нагадують манку.

Улітку 1933–го в районі села Кавалерово Приморського краю (Росія) пішов дощ із морськими медузами. Вони падали під час зливи разом із потоками води.

Не менш дивними були опади із живих жаб, що випали 31 серпня 1963 року в долині Амудар’ї біля селища Дейнау (Росія). Через два роки (22 серпня 1965–го) диво повторилося в селищі Дарган–Ата. Такий самий дощ випав у 1974 році й в Ак–Тепе, передмісті Ашгабата (Туркменістан).

У червні 1927–го під Серпуховом, недалеко від Москви, пішов дощ із рибою. На землю падали карасі, окуні й плотва.

Посипалася риба зі зливою й на півночі Австралії, за 500 кілометрів від узбережжя, весняного дня 1974 року. Тисячі рибин завбільшки від 5 до 7 сантиметрів устелили околицю скотарської станції «Кілларні». Метеорологи зафіксували, що саме в цей час над морями, які омивають північне узбережжя Австралії, пронеслися тропічні шторми, що супроводжувалися низьким атмосферним тиском. Частину поверхневих вод смерч усмоктав разом із її мешканцями. Потім вітер переніс цю вологу вглиб континенту, де вона й випала у вигляді таких незвичайних опадів. Подібне неодноразово траплялося в Данії, Норвегії, Швеції, Великобританії, Новій Зеландії та в інших місцях.

А ось порівняно недавній сюрприз погоди, що трапився у липні 1985–го в Білорусі, у Петриківському районі Гомельської області: смерч на своєму шляху вибрав до самого дна воду з місцевої річки й вилив її на луг разом із рибою. Крім того, він підняв над землею й переніс на відстань до 100 метрів гусеничний трактор Т-74, сінажну башту, залізничний вагон, легковий автомобіль із водієм і пасажирами, зривав дахи з будівель.

Відомі випадки, коли в Данії протягом 20 хвилин із неба падали живі раки, а в Італії — апельсини.

У пам’яті народній збереглося чимало й інших незвичайних ситуацій. Так, у Росії, у Нижегородській губернії, вночі на 16 грудня 1856 року під час великої відлиги разом із дощем випала величезна кількість хробаків, схожих на гнойових, завдовжки більше сантиметра.

Смерч підняв над землею й переніс на відстань близько 100 метрів гусеничний трактор Т -74, сінажну башту, залізничний вагон, легковий автомобіль із водієм і пасажирами, зривав дахи з будівель.

Зафіксовано також чимало «кривавих», «чорних» і «молочних» опадів. Зокрема, «криваві» випадали в 1117 році під час війни в Ломбардії (Італія), у 1181–му — у Німеччині й Франції, у 1608–му знову у Франції, біля містечка Прованс. 1222–го «криваві» дощі пройшли в Римі. Люди сприймали їх як провісників смерті, поразки, голоду, епідемії.

Випадання червоних дощів літописці неодноразово відзначали й на Руській землі. Так, узимку 1202 (або 1203) року сніг на землі й на дахах будівель був червоним, немов пролита кров.

«Криваві» дощі неодноразово спостерігалися й в Україні. Випадав такий, зокрема, у Львові в 1716–му. Літописець записав: «Кривавий туман затемнив небо й насунувся на Львів. Львівський єпископ негайно оголосив піст і молитви».

Церква бачила в цьому Божі знамення. Однак насправді забарвлюються дощі за допомогою найрізноманітніших барвників (азоту, аміаку, піску, мікроорганізмів, попелу тощо), які потрапляють в атмосферу під час вивержень вулканів, лісових пожеж або сильних бур.

5 травня 1987–го кольоровий дощ пройшов у Москві. Білосніжні лайнери злітали з аеропорту Домодєдово пофарбованими в зелений колір. Через 2–3 години він жовтів, а потім погано відмивався. Фахівці столичного Центру гідрометеорології й конт­ролю природного середовища зробили аналізи й установили: причина тому — пилок дерев. Піднесла цей сюрприз запізніла весна. За дуже короткий період у Підмосков’ї зацвіло багато різних дерев і чагарників. У ті дні було дуже тепло й сухо. Поривчастий вітер підняв в атмосферу величезні маси пилку, що пофарбував звичайний дощик у смарагдові кольори. Того самого року зелений наліт після дощу неодноразово спостерігали і в Україні. Багато хто помилково пов’язував це із Чорнобильською трагедією.

А ось порівняно нещодавній випадок. У ніч на 30 травня

2013 року в Ужгороді пройшли опади, після яких дороги, покрівлі, дахи, автомобілі були вкриті брудно–помаранчевими патьоками. Метеорологи пояснили, що це наслідок перенесення пилових часток із півдня Європи чи півночі Африки.

Отже, з неба можуть падати не тільки гроші, риба й апельсини, а й манна небесна, тобто все, що вихор смерчу всмоктує з повітрям із поверхні землі або води, над якою він проноситься.

Петро КРАВЧУК смт. Любешів, Волинської області.


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.