Тепер Сафа може сказати сестрі: «Відчепись від мене…»

Життя у взаємному полоні

Сіамські близнюки, з’єднані головами, — ​надзвичайно рідкісне явище, за статистикою — ​один випадок на 2,5 млн пологів. Зазвичай діти з подібною аномалією живуть не більше доби. Сафа і Марва пробули у полоні одна в одної 19 місяців.

Є дві теорії, чому таке стається. Можливо, розподіл на два ембріони відбувається пізніше, ніж зазвичай, і близнюки не відокремлюються повністю. Або після розподілу частини тіла ембріонів залишаються в контакті і зливаються у процесі зростання. Близнята, з’єднані в ділянках грудей, живота або тазу, мають більше шансів на життя, аніж зрощені голівками.

 До речі, рекордсменками з виживання вважають сіамських близнючок із Суринаму, які нещодавно відзначили 18-річчя. Сестри Нив і Неллі Колестейн народилися зі зрощеними черепами в ділянці потилиць, але з окремим мозком і тілами. Спільною була життєво важлива артерія, через що операцію з розділення 18 літ тому лікарі вважали неможливою. Прогнозували, що дівчатка проживуть максимум до 10 років. Щоб отримувати кваліфіковану медичну допомогу, сім’я переїхала з Південної Америки в Нідерланди. Сестрам доводиться вести усамітнене життя, адже пересуватися їм складно та й люди неадекватно реагують на їхню появу.

З того часу медицина пішла вперед, і пакистанським близнючкам пощастило більше, хоча вони росли напівсиротами у малозабезпеченій родині. Їхня матір Зайнаб Бібі має семеро дітей — ​усіх вона народила вдома. За два місяці до пологів її чоловік помер від серцевого нападу. А Зайнаб лікарі повідомили, що вона виношує близнюків.

7 січня 2017 року за допомогою кесаревого розтину в лікарні Хаятабад у Пешаварі з’явилися на світ унікальні дівчатка зі зрощеними головами. Мати познайомилася з донечками через п’ять днів, коли зміцніла після операції. Вона згадує, що страху не відчувала: «Діти були дуже красиві, з гарним волоссям і білою шкірою. Я навіть не думала про те, що вони з’єднані. Вони дані Богом».

З Божої милості я можу тепер потримати на руках одну доньку, а потім другу.

Дівчаток назвали Сафа і Марва на честь священних пагорбів у Мецці в Саудівській Аравії — ​місці паломництва мусульман. Місцевий військовий шпиталь запропонував родині операцію з розділення близнят, але попередив, що одна з дівчат, імовірно, помре. Мати відмовилася ризикувати.

Вона почала шукати інші варіанти. І коли близнючкам було по три місяці, зв’язалася з Овазом Джилані, дитячим нейрохірургом, який працює в лікарні на Грейт-Ормонд-Стріт (GOSH) у Лондоні.

За збігом обставин, хірург був родом із сусіднього регіону, Кашміру, тож він і родина близнюків одразу знайшли спільну мову. Але британська національна система охорони здоров’я такі операції для іноземців не фінансує, а грошей у Зайнаб не було.

Коли Марві і Сафі виповнилося 19 місяців і вони вже давно переросли оптимальний вік для операції, дивом пощастило знайти спонсора.

Довідавшись про ускладнення, хірург упав і заридав

Їхні обличчя були повернуті в протилежні боки. Сестри не могли бачили одна одну. Спільний череп мав форму подовженої труби. Права півкуля кожного мозку виступала у чужу черепну порожнину. Найбільше занепокоєння хірургів викликала складна спільна мережа вен і артерій. Роз’єднання могло спричинити голодування мозку та інсульт.

Операцій із роз’єднання сіамських близнюків у світі було проведено всього 60, починаючи з першої спроби в 1952 році. Лікарня на Грейт-Ормонд-Стріт у Лондоні є світовим лідером з такого виду втручань. Окрім хірургів та медсестер, команда із сотні фахівців, які проводили операції близнючкам, включала біоінженерів, дизайнерів 3D-моделей та віртуальної реальності. Подорож до незалежності сестер мала відбутися в три основні етапи.

Мета першої операції — ​розділення спільних артерій. Завдяки 3D-принтеру лікарі змогли одержати точні моделі черепів і мозку, щоб «прорепетирувати» всі хірургічні маніпуляції, роздивитися спільну судинну систему близнюків.

Завдання другої — ​відокремлення вен. Цього разу не все гладко. У шийних судинах Сафи утворилися згустки. Вони обмежують відтік крові з її мозку, кров спрямовується до мозку Марви. Артеріальний тиск однієї дівчинки надто зростає, в іншої — ​небезпечно падає. Хірургам зрозуміло, що Марва є слабшим близнюком. Тому вони вирішують ключову спільну вену віддати їй. Це збільшить шанси на виживання.

Операція триває понад 20 годин. Нейрохірург Джилані валиться з ніг від утоми.

Операція триває понад 20 годин. Нейрохірург Джилані валиться з ніг від утоми.

Повернувшись додому, він телефонує в лікарню, щоби дізнатися про стан дівчат. Йому розповідають, що Сафа не дихає, а на її шкірі висип.

Виснажений емоційно і фізично, хірург падає на підлогу в кухні і починає ридати. Але опановує себе, повертається до відділення інтенсивної терапії і бачить на МРТ, що у дівчинки стався інсульт — ​у тій ділянці мозку, звідки вони вилучили ключову вену для Марви. Протягом наступних двох днів Сафа перебуває у критичному стані. Родина молиться біля ліжка близнят.

Зрештою, є ознаки покращення. Обох дівчаток відключають від апарата штучної вентиляції легень, вони здатні дихати самостійно.

Не менш складною проблемою є створення двох круглих голів для сестер. Вони не мають ані достатньої кількості кісткової тканини, ані шкіри. У лютому 2019 року настає час останньої операції, після якої дівчатка нарешті зможуть побачити одна одну.

Протягом наступних семи годин хірурги роз’єднують кістки, мозок і тканини, доки не лишається тільки одна частина твердої оболонки — ​мембрана навколо мозку. Зрештою відокремлюють і її, а потім кілька членів хірургічної команди обережно розносять у різні боки обидва тіла. Далі медики повинні сформувати череп для кожної дівчинки із залишків їхньої спільної черепної коробки. А також покрити його шкірою, яку попередньо «вирощували».

Сафа і Марва матимуть певні довгострокові вади, можливо, з рухом або розумовими здібностями. Але мати дівчат радіє і тому, що є. «З Божої милості я можу тепер потримати на руках одну доньку, а потім другу», — ​каже Зайнаб, обіймаючи медсестер і лікарів. До Пакистану вона з дітьми планує повернутися на початку 2020-го.