«Найчастіше тварини хворіють через погане харчування» - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 23.50 € 26.26
«Найчастіше тварини хворіють через погане харчування»

Немолодий ветеринар лікує худобу із задоволенням.

Юлія МУЗИКА

«Найчастіше тварини хворіють через погане харчування»

Іван Дмитрович Костючик майже два десятиліття працював у галузі ветеринарної медицини. А нині, хоч і пенсіонер, та затребуваний ветлікар не тільки в рідній Малій Осниці, а й у навколишніх селах Маневиччини

— До армії не поступив на агронома, а відслуживши, вирішив йти вчитись на ветеринара, — ​усміхаючись, розповідає Іван Костючик, якому й на пенсії спокій лиш сниться: доглядає він і за власним чималим господарством, і людям допомагає порадами, як уберегти від хвороб худобу.

Після закінчення Рожищенського ветеринарного технікуму молодий спеціаліст відразу ж влаштувався працювати в місцевий колгосп «Україна», який охоплював три села — ​Велику та Малу Осницю й Заріччя.

— Тільки дійних корів було в колгоспі шість сотень, а загалом до двох тисяч голів худоби. Окрім корів, тримали ще й овець, свиней, коней, — ​згадує чоловік, який працював і ветлікарем, і техніком зі штучного осіменіння корів, і головним ветеринарним лікарем колгоспу аж до розпаду господарства.

Іван Дмитрович зауважує, що найчастіше хворіють тварини через поганий догляд, зокрема неправильне харчування. Тому й повсякчас закликає селян стежити за тим, якої якості харчі та в якій кількості дають їх худобі.

В усій окрузі нема ветлікаря, тож і звертаються люди до Івана Дмитровича.

— Нерідко в свиноматок з’являються ускладнення після опоросу, — ​каже ветеринар, — ​а цього дуже просто уникнути — ​не давати тваринам тиждень до і після пологів великої кількості їжі. Вистачить і по три літри. Так їм не загрожуватиме мастит і випадіння матки, що закінчується дорізом.

Протягом чотирьох десятиліть Іван Костючик — ​затребуваний у селі фахівець, і нині нема такого дня, аби хтось з односельчан та й не зателефонував до ветеринара–пенсіонера. І не тільки вони, а й жителі Заріччя, Маюничів, Великої Осниці просять про допомогу: в усій окрузі нема ветлікаря, тож і звертаються люди до Івана Дмитровича.

Клопочеться він із дружиною і біля власного господарства — ​корівки, свиней і курей. Зітхаючи, каже, що люди в селі зараз корів багато не тримають, у стаді лиш у кількох господарів дві–три, здебільшого — ​по одній. І свою годувальницю Вишню часом хоче збути, бо вже не з парубоцьким здоров’ям доводиться чоловікові «ціле літо на ту корову робити».

— Зараз багато у ветаптеках нових препаратів, проте й методи лікування, і хвороби тварин ті, що були раніше, — ​розповідає ветеринар. — ​Часто селяни намагаються вилікувати худобу й самі, шукаючи інформацію про різні захворювання в інтернеті. Зазвичай хвороби тварин лікують, зокрема й досить поширений парез, із яким добре треба поклопотатися, проводячи комплексне лікування. А от минулого літа в селі був падіж свиней і зарадити цьому не вдавалося».

Хоч важко буває вже немолодому ветеринарові худобу лікувати, та все ж робить він це із задоволенням, бо ж тварин любить, радіє, коли ті одужують, та й селянам приємно добро зробити, аби вони тішились, що в них в господарстві все гаразд.

Юлія МУЗИКА