Камінчик зі старовинного замку Бодрума - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 24.89 € 27.69
Камінчик зі старовинного замку Бодрума

Волинь-нова

Камінчик зі старовинного замку Бодрума

Я кинула його у сумочку на пам’ять про Туреччину, де прославилася Настя Лісовська з Рогатина, — знана у світі як Роксолана

Більше 10 літ я не відпочивала на морі. Коли у 2008 році почалася криза — не до поїздок було. А згодом, як уже і з’явилася можливість кудись вирушати, віддавала перевагу туристичним мандрівкам, під час яких є нагода бачити, пізнавати, відкривати, милуватися новими країнами — неповторністю їхньої архітектури, що увібрала талант багатьох поколінь. Зрештою, вважала, що море, пляж — надто одноманітно та й для людини мого віку багато сонця не дуже корисно. Але коли цієї осені донька запропонувала полетіти з нею в Туреччину, то я не могла не спокуситися. Адже це була можливість побувати на тій землі, де прославилася наша Настя Лісовська з Рогатина, — знана у світі як Роксолана, котра підкорила серце султана Османської імперії Сулеймана Пишного.

І ось вересневого дня на борту літака «Боїнг», у числі ще 330 пасажирів, ми прилетіли з Києва у Бодрум, щоб аж на тиждень (чи тільки на тиждень?) продовжити собі літо. Адже вересень у Туреччині тішить і теплом, хоч уже не 40 чи 45 градусів, як буває в липні—серпні, й голубизною неба, і лагідним морем кольору бірюзи. І якщо вже про відпочинок говорити, то скажу коротко: в усьому відчувається, що Туреччина основний прибуток одержує від туризму. Тому то тут послуги якісні, з поглядом у завтрашній день — щоб було ще більше охочих приїхати сюди. До речі, я вже серед тих, хто ще раз хотів би побувати в цій країні.

Але мова не про це: збираючись на відпочинок, знала, що неодмінно маю побувати у замку Святого Петра — найвизначнішій історичній та архітектурній пам’ятці Бодрума. Тож потішилася, що готель, в якому ми жили, знаходився недалеко від цього старовинного містечка, і можна було, скориставшись таксі, за

25 хвилин дістатися сюди. По набережній, вздовж якої пришвартувалися яхти і рибальські судна, ми доходимо до середньовічної фортеці на території античного Галікарнаса. У 1522 році султан Сулейман Пишний відвоював його у греків, і фортеця перейшла туркам. Сьогодні частина її — у стані реставрації. Але і те, що можна було побачити, дихає давниною. В одному з підземних приміщень, де законсервовано залишки древнього храму (пригадалася церква Іоанна Богослова на території Луцького замку), беру камінчик і кидаю у сумочку — на пам’ять про Туреччину, про Бодрум. І, звичайно, про дружину султана Сулеймана Пишного під іменем Хюррем («та, що сміється», «весела, радісна» — так нарекли в гаремі сміхотливу бранку Настю Лісовську). У 1521 році народився їхній перший син (один із шести дітей). А 1522–го Сулейман відвойовував у греків Бодрум. Чому б не пофантазувати, якою була їхня розлука, поки чоловік бував у воєнних походах?

Сулейман нарешті знайшов жінку, яка в усьому його розуміла. І водночас могла сперечатися з ним, вміла підказати і спрямувати, а ще, що дуже важливо, — розрадити.

Історія кохання султана Сулеймана і Роксолани — особлива. Найдовговічніший — 46 років на троні! — османський правитель був прозваний у Європі Великим і Пишним, а в турецькій історії він — Кануні, тобто Законодавець (виявляється, європейцям важко було перекласти турецьке слово, тому й став Пишним). Історики сходяться на тому, що розумний, освічений, «щиро людяний» Сулейман нарешті знайшов жінку, яка в усьому його розуміла. І водночас могла сперечатися з ним, вміла підказати і спрямувати, а ще, що дуже важливо, — розрадити. За переказами, Сулейман з його поетичною натурою був схильний до меланхолії, а то й депресії — і хто ж міг додати йому оптимізму, як не «та, що сміється»?..

Сьогодні українці люблять відпочивати в Туреччині. Приємно було чути рідну мову. Але ця країна не в числі перших, куди наші співвітчизники їдуть у пошуках роботи. Тим часом їхня кількість упродовж останніх десятиліть тут більшає. І понад 80 відсотків із них — це жінки, значна частина яких вийшла заміж за громадян Туреччини. Як доводилося читати, самим туркам не дуже подобається, коли їхніх дружин–слов’янок порівнюють з Роксоланою, оскільки вони вважають, що вплив Хюррем на Сулеймана Пишного зламав хід історії Османської імперії зовсім не в кращий для неї бік.

Українські жінки, які потрапляють сьогодні в Туреччину, своїми долями не схожі на Роксолану. Хоч дехто, як і вона, по суті став полонянкою. Інтернет рясніє повідомленнями про те, що хтось вербував дівчат для вивезення в Туреччину в сексуальне рабство, що арештовано сутенерів, які обманним шляхом переправляли жінок в країну півмісяця і зірки і примушували займатися проституцією. Але це вже зовсім інша тема.


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.