Сьогоднішня добірка «Любить! Не любить» — остання в цьому році. Можна й дещо підсумувати...
Сьогоднішня добірка «Любить! Не любить» — остання в цьому році. Можна й дещо підсумувати. Скажімо, наскільки щедрим на шлюби був рік Півня і для скількох сімей він став останнім в їх подружньому житті. Чому так ще часто у нас трапляється? З приводу цього — розмова з начальником відділу реєстрації актів цивільного стану Луцького управління юстиції Тамарою Калинович
Катерина ЗУБЧУК
—Вже можна сказати, що в цьому році шлюбів зареєстровано більше, порівняно з минулим, — розповідає Тамара Іллівна. — На перше грудня число їх було понад 1800. Тобто майже на 400 більше, як торік. На мою думку, пояснення просте: дехто боїться одружитись у високосний рік, бо нібито шлюб буде невдалим,— і відклав цю справу на нинішній. — Сьогодні часто можна почути, що наші жінки виходять за іноземців. Що тут говорить статистика? — В цьому році було більше й іноземних пар, а точніше пар, де наречений — іноземець. Все-таки в основному наші жінки знаходять за кордоном собі чоловіків і приїжджають з ними додому реєструвати шлюб. А ось молоді мужчини-лучани своїх наречених сюди не везуть. Кожен шукає, де стабільніше життя. Це, мабуть, є поясненням і того, що багато наших жінок виходять за іноземців. Торік таких шлюбів було зареєстровано 34, в нинішньому — 41. Це мається на увазі, що наречені з Польщі, Німеччини, Італії, Греції, США, Англії, Голландії — географія дуже широка. А ще ж, крім далекого зарубіжжя, є країни СНД. Торік було 16 пар, де один із подружжя — якраз з Росії чи Білорусі. В цьому році — аж 37. — Тамаро Іллівно, а що можна сказати про вік наречених? — Одружуються і в 20, і в 25— 30 літ. Шлюби загалом «подорослішали». Але я особливо хочу наголосити ось на чому: в цьому році лише в чотирьох випадках було зниження шлюбного віку (тобто укладався шлюб до встановлених законом сімнадцять літ для дівчат і вісімнадцять — для хлопців). Якщо ж взяти 1994 рік, то таких випадків було 39 (!), в 1995-ому — лише на один менше... — Як ви думаєте, чим це пояснюється? — Це в СРСР не було сексу, як було сказано в одній з телепередач, то й говорити «про це» вважалось непристойно. Ранні статеві стосунки — як були, так і є. Мабуть, мами, і не тільки мами, а служби, причетні до статевого виховання, готують підлітків до того, як застерегтись від передчасних «плодів любові». І ще хочу сказати про одну разючу зміну вже іншого характеру: зараз часто спостерігається велика вікова різниця подружніх пар. Такі «нерівні» шлюби, як їх називають, були поширені більше в дев’ятнадцятому, на початку двадцятого століття, коли молоді дівчата виходили за багатих чоловіків вже поважного віку. І зараз спостерігається ця тенденція. Але колись ті молоді дівчата могли, маючи достаток, почуватись цілком щасливими. Зараз, знаючи життєві ситуації, можна наперед спрогнозувати, що через пару років «солідні» чоловіки, сили яких згасають, стануть ревнувати дружин, які тільки-но розцвітають. Починаються скандали. Часто такі шлюби нічим добрим не закінчуються. — Одружуючись в старшому віці, вже розірвавши один , а то й два шлюби, чоловіки таким чином продовжують свою молодість... — Думають, в усякому разі, що продовжують. Коли я бачу, що молоді дівчата (в 20—25 років) виходять за чоловіків, які відгуляли свій «золотий» ювілей, то мимоволі роблю висновок, що в жінок просто нема вибору. Чоловіків у нас взагалі менше, не всі вони ще й поспішають брати узи Гіменея. А жінкам хочеться мати опору в житті — щоб пошкодував хтось, подбав про тебе. При тому всьому — незалежно, за яких обставин одружуються люди, я бажаю їм земного щастя і благополуччя. — Приємна і радісна подія — одруження. Але багато є й розлучень... — Третя, як мінімум, частина сімейних пар розлучається. До речі, сплеск розлучень був на початку 90-их років. Але тоді чимало сімей розпадалось фіктивно — хотіли люди одержати ще одну квартиру, оформити субсидію на житло. Зараз же дуже багато подружніх пар розлучається на початку свого спільного шляху. Часто важко навіть зрозуміти причину того, що молоді люди «розбіглися». Напрошується висновок, що вони і не розуміли, і не задумувались над тим, що ж таке сімейне життя. Шкода, що наречені нехтують можливістю поспілкуватись з психологом ще до весілля. Психолог з допомогою тестів може побачити сумісність чи не сумісність наречених. Він якщо й не стане категорично заявляти, що шлюб буде невдалим, то, принаймні, підкаже, де Він і Вона можуть натрапити на «підводні рифи», як вберегтись від них. За кордоном люди жодного рішення не приймуть без свого адвоката і психолога. В нас поки що це не увійшло в звичку. Виявляється, простіше розлучитись, ніж спробувати розібратись в стосунках. А якщо й вдаються до цього, то третьою особою виступає здебільшого мама, яка захищає свою дитину і не може об’єктивно оцінити ситуацію. А звідси і плачевна статистика: уже в цьому році розлучилось 836 подружніх пар. — Що ж показує аналіз цих розлучень? — Ширший аналіз ми робимо на початку року. Тому я скористаюсь даними за минулий рік. Торік розлучилось 738 осіб, які були в першому шлюбі, і 128 — у повторному. Розлучилось 20 пар, які прожили у шлюбі до одного року. Психологи стверджують, що найважчі перші п’ять літ. І я з цим погоджуюсь — дійсно аж 187 пар, сімейний стаж яких від одного до п’яти років, розлучились торік. Але ще критичніший, судячи із статистики, період подружнього життя до десяти років: з таким стажем розлучилось аж 316 пар. Розлучаються і ті, хто прожив у шлюбі двадцять і більше років (134). Окремо хочу сказати ще й про те, що розлучення значною мірою залежить від кількості дітей у сім’ях. Торік розлучилось 358 пар, в яких була одна дитина і лише вісім, де росло троє синів і дочок. Зате майже 280 бездітних пар поставили крапку на своєму подружньому житті. Щодо віку, то в чоловіків критичний період у 40—49 років, у жінок — в 29—34.
