«Письменник, який чекає ідеальних умов для творчості, помре, так і не придумавши жодного речення» (Елвін Брукс Вайт, 1899—1985).
«Коли відправила повідомлення, подивилась на годинник: пів другої ночі…»
«Уже вкотре чекаю четверга, щоб отримати «Цікаву газету на вихідні», з якої можна дізнатися багато корисної і потрібної інформації, ну і, звичайно ж, шукаю сторінку, на якій зображено дитинку на гарбузі, в гарбузі чи за гарбузом (точно не знаю — ☺), — це і є царство Грицька Гарбуза. Ну й сьогодні взялася за розгадування «Гарбуза з секретом»…
Уявляєте, який вир емоцій переживав я, Грицько Гарбуз, коли читав ці слова від Вікторії Бобко з волинського села Затурці! Так, це ж загальновідомо, що всі люблять компліменти. Але тут більше, ніж комплімент, — тут щира домашня розмова з незнайомими одне одному людьми. Аж не віриться, що таке ще буває у час двох воєн — з Росією і коронавірусом. Аплодую цьому листу, не знаючи, що наступний взагалі украде моє серце…
«Доброї Вам ночі!!! Як завжди, моя дитина ввечері не хоче засинати. Напевно, вдалась в батьків-«сов». ☺ Здається, вже дитина задрімала. Але потрібно почекати, щоб міцніше заснула, аби перекласти в ліжечко.
Для того, щоб не заснути самій, вирішую почитати і згадую, що сьогодні була п’ятниця і вчора вийшли чергові номери газет. Я читаю електронний варіант «Волині–нової» і «Цікавої газети» (за електронний варіант окреме велике дякую — дуже зручно!!!).
Скачала в телефон останній номер «Цікавої газети» і починаю розгадувати нове завдання від Грицька Гарбуза… Переконавшись у правильній відповіді, вирішила надіслати повідомлення. Бо завтра можу забути (у декретній відпустці багато про що забуваєш — ☺). Коли відправила повідомлення, то подивилась на годинник: пів другої ночі. Нормальні люди давно вже сплять. Тішу себе надією, що номер, можливо, робочий і телефон пищить у шухляді стола в кабінеті. Якщо помилилась, то прошу вибачення, що розбудила повідомленням…» — написала ковельчанка Тетяна Модринська (Савчук).
Війна скидає маски і проявляє глибинну суть.
Друзі, та заради таких слів, листів та повідомлень і працюють журналісти! Переконаний, кожен із моїх колег був би не проти отримувати такі вісточки навіть посеред ночі. Бо вони додають сил і натхнення на нові пошуки. Особливо в ці тривожні дні карантину. Аби, як кажуть колеги з «Прямого каналу», «ваше перебування вдома було максимально цікавим та інформативним». Дякую!
Оскільки і цього разу нас не обділили газетною площею, то підіб’ю підсумки одразу двох турів.
«Гарбуз із секретом» — 8 (2020)
Запитання пов’язане зі світлиною лауреата Пулітцерівської премії, який любив мінімалізм у своїй роботі. На фото чоловік сидить у невеличкому сараї на дерев’яній лавці за столом, збитим із трьох дощок і чотирьох ніжок. За вікном відкривається краєвид на затоку. Чоловік щось друкує на машинці. Поруч з ним листок паперу на столі, попільничка та…
Саме цей предмет, точніше, предмет, який має виконувати необхідну функцію, ми і заховали.
Що знаходиться у гарбузі?
Звісно, я усміхався, читаючи варіанти відповідей на кшталт «Чарка», «Стопка» чи «Бокал», і радів вашому неабиякому почуттю гумору. Хоча відгадка куди прозаїчніша… І тому я, чесно кажучи, дещо розчарований, що ви не включили інтуїцію. Адже прекрасно розумію, що не треба всім знати лауреата Пулітцерівської премії, але предмети його побуту нічим особливим не відрізняються від наших…
Далі цитую уривок із книги Вільяма Зінсера «Текст–пекс–шмекс» («Наш формат», Київ, 2019), завдяки якій і народилось запитання: «Одне з фото, що висять у моєму кабінеті на Мангеттені, — це знімок письменника Елвіна Брукса Вайта (дивіться головну світлину. — Г. Г.). Його зробила Джил Кременц у нього вдома в Північному Брукліні, штат Мен, коли Вайту було 77. На фото сивий чоловік сидить у невеличкому сараї на дерев’яній лавці за столом, збитим із трьох дощок і чотирьох ніжок. За вікном відкривається краєвид на затоку. Вайт щось друкує на машинці. Поруч із ним є лише попільничка та дубова діжка, що править йому за корзину для сміття».
Так–так, відповідь була елементарною. Але варіантів — «Смітник» чи «Кошик (корзина) для сміття» — від вас так і не надійшло. Ех…
Добре, що вже через тиждень ви таки потішили своєю начитаністю Грицька Гарбуза.
«Гарбуз із секретом» — 9 (2020)
Никон (Китаєць), Леонід, Світлана, Геннадій, Іван, Денис, Антон, Яків, Уляна. Якщо викреслите зайве ім’я з цього списку дев’яти, складете пароль, який об’єднав у найкращі часи вісімку друзів. Його сьогодні ми і заховали.
Що за слово знаходиться у гарбузі?
Тут одразу процитую лист переможця історій, як шукали правильну відповідь:
«Добрий день, пане Грицьку, і доброго Вам здоров’я!
Через оту Вашу хворобу навіть промайнула думка, що в завданні зашифровано команду МОЗ України на чолі з ексміністеркою Уляною Супрун. Проте таких імен серед них не знайшла…
Потім подумалось, що Ви, певно, якусь гарну книгу прочитали, перебуваючи на лікуванні…
Ну, звісно — це ж «Оголений нерв» Світлани Талан! Восьмеро друзів (Світлана там зайва, але то ніби тонкий натяк на авторку!), котрі через війну на Сході опинились по різні боки барикад… І слово–код «Лугандія» (вигадане письменницею на противагу «Лугандону»).
В «Оголеному нерві» передано все, що є в житті: кохання і зрада, пристосуванство і щирість, вбивство і переродження душі. Війна скидає маски і проявляє глибинну суть. Саме такою є головна тема твору письменниці Світлани Талан, яка живе в Сєвєродонецьку, не виїхала в період окупації і все відчула на собі… Дякую за цікаве літературне завдання. Будьте крепкі!» — написала Ірина Малиновська із міста Ковеля Волинської області.
І Ви будьте здорові, пані Ірино! Гадаю, дізнавшись відповідь на запитання, багато хто з наших читачів захоче прочитати «Оголений нерв» Світлани Талан. Від себе додам: точно не пошкодуєте! А пані Ірина за свою історію, як шукала розгадку, отримає ще й 150 гривень призових!
Далі ж ми вдалися до жеребкування, щоб визначити двох володарів 100 гривень з–поміж 7 учасників, які надіслали есемеску з правильною відповіддю «Лугандія».
Провела його прима Волинського академічного обласного українського музично–драматичного театру імені Тараса Шевченка, народна артистка України, уродженка славного Канева Черкаської області Людмила Приходько. З її легкої руки національна купюра із зображенням геніального Тараса Шевченка відправляється до двох її землячок: колишньої — Тамари Бершадської з села Бродецьке Катеринопільського району Черкаської області і нинішньої — Вікторії Бобко з села Затурці Локачинського району Волині.
А перед тим, як оголосити нове завдання, нагадую: щоб отримати призові, треба відправити на адресу редакції копії першої та другої сторінок свого паспорта, а також ідентифікаційного коду (номер телефону нашої бухгалтерії: (0332) 72-71-07).
Час презентувати нове завдання.
«Гарбуз із секретом» — 13 (2020)
Цього разу ми заховали шахову фігуру, перший хід якою найшвидше прискорить вікторію у цій партії (на фото). Отож, білі починають і виграють. Мат — за три ходи.
клуЩо за фігура знаходиться у гарбузі?
Відповідь треба надіслати до 6 квітня тільки у вигляді sms–повідомлення на номери: 050-1354776 і 067-2829775 (наприклад: «Коронавірус», «Три яблука», «Володимир Зеленський»).
Увага: з одного номера можна відправляти лише одне sms! Цей номер і братиме участь у жеребкуванні в розіграші призових 200 гривень, якщо правильних відповідей буде більше двох.
А ще спеціальний приз — 150 гривень — отримає той, хто в листі на поштову адресу (43 025, Луцьк, просп. Волі, 13) чи електронну [email protected] найяскравіше опише, як шукав чи шукали правильну відповідь.
Будьте моцні! І крепкі! Тобто крепко–моцні!
Грицько ГАРБУЗ.
