Всі невдачі списують на коронавірус. А як буде списати обіцянки олігархам? - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 26.87 € 29.93
Всі невдачі списують на коронавірус. А як буде списати обіцянки олігархам?

У важкі часи, коли стало очевидно, що пандемія коронавірусу — реальність, Володимир Зеленський звернувся саме до олігархів.

Колаж glavcom.ua.

Всі невдачі списують на коронавірус. А як буде списати обіцянки олігархам?

Некомпетентність влади Зеленського веде до того, що кожен «антикризовий» крок лише поглиблює кризу і кидає країну в хаос

Історики стверджують, що королева Франції Марія–Антуанетта насправді не радила голодним парижанам, які не мали хліба, їсти натомість тістечка. Однак цей анекдот таки увійшов до анналів історії — ​як символ кричущої не­адекватності і нерозуміння владою реальної ситуації. А саме з неадекватності влади, з помилкових, а інколи злочинних її дій і спалахують усі революції.

Ця аналогія спадає на думку, коли аналізуєш потуги влади вивести країну з кризи, до якої призвели дії самої ж влади. Ще минулої осені розпочалося падіння промислового виробництва, яке вже на початку цього року закономірно вилилось у падіння ВВП — ​вперше з 2016–го. Жодних дій на виправлення ситуа­ції не бачимо — ​натомість влада намагається покласти відповідальність за кризу на епідемію коронавірусу. До якої теж виявилась неготовою — ​попри те, що проблеми були видні здалека і про них попереджали.

Зіштовхнувшись із новими викликами, Зеленський і Ко починають метушитись і множити помилки.

Зустрічаються не з економістами, не із законодавцями — ​а з олігархами і «великим бізнесом». І складається враження, що, крім обіцянок і символічних подачок, нічого з цієї зустрічі не отримують. А за обіцянки і подачки доведеться заплатити.

Зіштовхнувшись із новими викликами, Зеленський і Ко починають метушитись і множити помилки.

Замість використати цінову ситуацію на енергетичних ринках і спільно з партнерами домагатися від Росії виконання Мінських угод, виходу геть з України — ​готуються підписати капітулянтські домовленості, які роблять із російських маріонеток на окупованих територіях суб’єктів, а Кремлю дають шанс вибратися з–під санкцій.

Замість ухвалення закону про неповернення ПриватБанку Коломойському і досягнення угоди з МВФ — затягують це питання, втрачаючи золотовалютні резерви на підтримку курсу, який, попри це, наближається до психологічної відмітки у 30 гривень за долар.

Замість підтримки власного виробництва і сприяння інвесторам — ​позбавляють податків місцеві бюджети і формують дірку у Пенсійному фонді; пенсіонерам при цьому брешуть про підвищення пенсій (не закладаючи під це жодних коштів).

Замість чіткого обрахунку економічних потреб, визначення пріоритетів, зокрема щодо збереження зайнятості, транспорту, торгівлі, — ​«широкими мазками» паралізують міста–мільйонники, закриваючи метрополітен і штовхаючи мільйони людей у переповнений наземний транспорт (чим тільки погіршують епідемічну загрозу), а також перериваючи зв’язок між містами і їхніми супутниками–містечками та селами.

Замість відвертої розмови із суспільством, швидкого реагування на проблеми, виправлення помилок, які стають очевидними, — ​повернення до практики «відосиків», у яких — ​пошук винних, залякування, коментування незрозумілих «чуток» та перекручування інформації (як–от про депутата Шахова, картка якого наче «голосувала в Раді», але насправді — ​ні).

Кожен крок — ​не туди. Кожен поворот керма — ​глибше у кризу і хаос. А скелі і рифи небезпечно близько.

Ростислав ПАВЛЕНКО,
народний депутат від «Європейської солідарності».