У Ковелі хвацько кують медалі на воді

Справа для витривалих

Із перших хвилин знайомства старший тренер відділення Володимир Троцюк каже:

— Наш вид спорту важкий, не кожен витримує.

Володимир Леонідович — майстер спорту міжнародного класу з веслування на каное, заслужений майстер спорту України з веслування на човнах-драконах. Він називає себе тренером-гравцем і не розглядає інших варіантів зайнятості, крім улюбленої справи.

— Я просто не уявляю, що ще можу робити. Буває тяжко, часом некомфортно, але це моє.

Ковельські веслувальники — гордість міста, області і країни.

 — У нас тренуються хлопці, які завжди показують результат, на них рівняється молодше покоління, — каже Володимир Троцюк і знайомить з одним із найкращих вихованців школи — Віктором Свиридюком, майстром спорту України з веслування на каное, заслуженим майстром спорту з веслування на човнах-драконах, чемпіоном Європи серед юніорів, срібним призером Чемпіонату світу серед юніорів (на дистанції 500 метрів), чемпіоном України (до 23 років), призером дорослого Чемпіонату України.

— Веслування мені дуже подобається. Це нелегкий вид спорту, але в Ковелі він популярний. У нас найдосвідченіший тренер — Володимир Леонідович Троцюк. А ще в школі займаються талановиті діти, — каже Віктор.

Не хлопцями єдиними

До розмови долучається вихованка школи Ілона Грабовець:

— Дівчатам дуже важко займатися цим спортом, адже представники сильної статі більш витривалі. Але всі завжди нас підбадьорюють, кажуть, що ми теж міцні й наполегливі.

І ділиться власним досвідом:

— Дуже мало дівчат на базі. Коли я прийшла сюди у 2016–му, всі тренувались на байдарках. Мене теж одразу посадили в такий човен, але потім сказали, що для нього я вже стара (сміється. — Авт.), і перевели на каное.

Ілона захоплено говорить про жіноче веслування і на будь–які запитання про стереотипи має відповідь:

— По–перше, це — здоров’я, по–друге — красиво.

Підводні камені тренувань човнярів

Стипендії за заслуги, поїздки на збори за кордон, віт­чизняне і світове визнання — результати найбільш старанних веслувальників.

Великою популярністю користуються змагання на човнах-драконах на річці Турія.

— Для цього треба багато і довго працювати, — кажуть у школі. — Чимось жертвуєш на користь тренувань, переживаєш, щоб усе було добре і щоб старання не були марними.

Для хороших результатів потрібен якісний інвентар. Відповідно, чим він кращий, то дорожчий. Тому часто перепоною до занять є значні витрати на човен, весла, джипіес–установки (це мінімум). До прикладу, дитяче весло коштує приблизно 100 доларів, а професійне доросле — 300–350 євро і більше. Вартість дитячих човнів українського виробництва стартує від 500 доларів, професійних — від 2 тисяч євро. Міська влада, яка забезпечує зарплатою працівників, намагається допомогти з інвентарем, формою, в організації всеукраїнських змагань. Але і її зусиль не вистачає. Тому тут завдячують меценатам і всім небайдужим, хто вкладає свої кошти.

— Проте, якщо чесно, то спонсорів мало, а хотілося б, щоб більше людей звертало увагу на веслування. У нас сильна школа, спортсмени показують високі результати, якщо порівняти з іншими дисциплінами, — ділиться Віктор Свиридюк.

…Помічаю фундамент, який заростає травою. Виявляється, тут планували будувати велику школу. Радянський Союз розпався — і все так і залишилось. Як то кажуть, немає нічого більш постійного за тимчасове. Теперішнє приміщення спортзалу — фінішна вежа. Зі слів веслувальників, узимку там дуже холодно, бо немає опалення. Тому і тренуватись надзвичайно важко.

— Надіємось, що зміни будуть. Зараз ситуація краща, ніж 10 років тому. Сподіваюся, за наступне десятиліття стане ще ліпше, — оптимістично каже Володимир Леонідович.

Принаймні, попри труднощі, столицею веслування Волині Ковель уже став. Великою популярністю користуються змагання на човнах–драконах на річці Турія. Ковельську «прописку» отримав і Чемпіонат України з веслування на байдарках і каное, де поборотися за перемогу на волинських водах приїжджають понад 600 спортсменів з усіх куточків країни.

«Політ» над Турією на човнах

І хоч пропливти в одному човні з кимось із веслувальників мені не довірили, зате була чудова прогулянка річкою на катері. Пан Володимир запропонував її як альтернативу. Катер рухався з тією ж швидкістю, що і веслувальники. А хлопці ніби летіли, синхронно розбиваючи кольоровими човнами сині хвилі Турії. Збоку здавалося, що це легко, насправді ж — титанічна праця.

А ще згадалося, як Володимир Троцюк казав, що в школі вони все роблять самі: за кілька хвилин після поїздки на катері він уже ходив у рукавицях і… прибирав сміття на території:

— Життя, як воно є, — з усмішкою підсумував тренер.

Дошка пошани

Гордістю школи є її вихованці Олександр Яцюк — неодноразовий призер чемпіонатів України, Тарас Семенюк — чемпіон України серед юнаків, Анна Дудка — призер Чемпіонату України серед юнаків та дівчат, Едуард Перевознюк — переможець Чемпіонату України серед юніорів. Усі вони входять до списку збірної команди країни з веслування на байдарках та каное. Чемпіоном України серед юнаків був також Максим Примачук.

Минулого року за результатами чемпіонатів України серед юнаків та дівчат, юніорів, молоді до 23 років та дорослих збірна Волині з веслування на байдарках та каное виборола ІІ загальнокомандне місце серед усіх областей України.

Довідково

Ковельська комплесна дитячо-юнацька спортивна школа носить ім’я Євгена КОНДРАТОВИЧА — людини, яка була ідейним натхненником, безпосереднім керівником та учасником будівництва КДЮСШ. Він і став її директором з часу відкриття у 1994-му. Пішов із життя у 73 роки. Восени 2010-го комплексній ДЮСШ присвоїли його ім’я.

Останні 15 літ заклад очолює заслужений тренер України Олена КЛІМАШЕВСЬКА. Для майже пів тисячі юнаків і дівчат у ДЮСШ діє 9 секцій: веслування, плавання, волейбол, легка атлетика, бокс, кікбоксинг, карате, настільний теніс, шахи.

Юлія КРАВЧУК, 
студентка ІІІ курсу факультету філології та журналістики СНУ ім. Лесі Українки.