18-річний волинянин 80 днів боровся з підступною інфекцією – ​і одужав! - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 28.33 € 33.33
18-річний волинянин 80 днів боровся з підступною інфекцією – ​і одужав!

Сім’я Бойчуків на власному досвіді переконалася, що немає нічого ціннішого за здоров’я.

Фото із сімейного архіву Бойчуків.

18-річний волинянин 80 днів боровся з підступною інфекцією – ​і одужав!

А переміг хворобу завдяки вам, добрі люди!

Редакція «Газети Волинь» отримала зворушливий лист із села Лобачівка Горохівського району від місцевої вчительки і самодіяльної акторки Зоряни Бойчук. Не надрукувати ми його не могли, адже у ньому – неймовірна материнська подяка за врятоване життя сина. 

«Переглядаючи улюблені газети «Волинь» і «Горохівський вісник», завжди раділа, коли бачила знайомі обличчя. Надзвичайно приємно було читати публікації про народний аматорський театр НД «Просвіта» села Лобачівка, про нашу школу, в якій працюю вже 28 років. На сторінках цих газет були мої дописи як учениці, пізніше – ​як учителя і мами. Завдяки цим популярним виданням я познайомилася з багатьма цікавими і талановитими людьми.

У житті кожного з нас відбуваються і непередбачувані події. Саме так сталося з нами. В лютому ми відзначили одруження нашого старшого сина Романа. Не встигли натішитися, як через тиждень у сім’ю увірвалась біда: молодший син Орест (на фото) захворів двосторонньою пневмонією, яка дала подальші тяжкі ускладнення… Щогодинне погіршення стану, реанімація, тривале лікування у стаціонарі змусили нас 80 важких днів чекати і надіятися на одужання. Переживання, тривога, сльози розпачу, безсонні довгі ночі і напружені дні перебування під дверима палати…

Віру, надію і силу нам давала безперестанна молитва до Всевишнього. Почувши про наш біль, байдужими не залишилися люди, які знають нашу родину, Ореста, й незнайомі доброчинці.

Ми мали можливість придбати потрібні ліки завдяки фінансовій підтримці від вас, добрі і щирі краяни, побачили, наскільки ви великодушні і безкорисливі, щедрі і розуміючі, бо віддавали на благо хворого свою дещицю у складних умовах карантину. Такими є наші друзі, сусіди, рідня, куми, керівники й трудові колективи організацій, підприємств, відділів, установ, агроформувань, сільських рад, підприємці, колеги, батьки, однокласники й одногрупники Ореста, студентство, односельчани, жителі навколишніх сіл і міст, парафіяни церков, знайомі із близького і далекого зарубіжжя…

Наші прохання до Господа й молитви священників та парафіян із благанням вилікувати юнака були почуті Небесним Отцем: наш 18–річний син переміг підступну хворобу через довгих 2,5 місяця — і ​одужав!

Людина починається з добра… Наша сім’я в цьому вкотре переконалася, як і в тому, що немає нічого ціннішого, ніж здоров’я рідних.

Бракує слів, щоб передати нашу щиру вдячність за врятоване молоде життя лікарю–пульмонологу Олегові Костянтиновичу Яковенку і його команді, Володимирові Никаноровичу Гончаруку, торакальному хірургу, нашому надзвичайно терпеливому лікуючому лікарю, який із розумінням поставився до нас, батьків, до усіх наших запитань, який батьківською турботою та професійними діями, корисними рекомендаціями день за днем наближав одужання. Вдячність адресуємо завідувачу відділення торакальної хірургії Володимирові Мар’яновичу Качмару, завідувачу відділення інтенсивної терапії Павлові Адамовичу Гащишину, лікарям цього відділення Андрієві Михайловичу Марунчаку, Володимирові Олексійовичу Кліманову, Сергієві Васильовичу Сіваку, Вікторові Володимировичу Олексюку, лікарю–інтерну Богданові Миколайовичу Шавлюкевичу, медсестрам, молодшому медперсоналу цих відділень, усьому колективу відділення реанімації Горохівської ЦРЛ, медсестрі–масажисту Олені Киці. Усі ви — ​ті люди, які своїми знаннями і вміннями, безкорисливістю, готовністю в потрібний момент прийти на допомогу рятуєте людські життя. Своїм розумом, порядністю, небайдужим серцем, високим професіоналізмом, добрим словом ви ні на мить не допускали сумніву, що все буде добре, давали надію на одужання.

Уклінна вдячність усім вам, наші благодійники й помічники, хто не залишив нас у скрутний час, хто всіляко допомагає ще й зараз, за милосердя і підтримку. Нехай Господь за добро віддячить вам сторицею, береже від лиха, біди, благословить на добрі вчинки! Ми всіх вас пам’ятаємо, молимося, щоб Господь дарував силу й здоров’я надалі допомагати хворим.

Людина починається з добра… Наша сім’я в цьому вкотре переконалася, як і в тому, що немає нічого ціннішого, ніж здоров’я рідних.

Живіть із Богом у серці, любіть, цінуйте життя, радійте кожному прожитому дню, бережіть свої родини, в щоденних молитвах дякуйте Господу за отримані щедроти і надійтесь тільки на краще!»

Зоряна БОЙЧУК,
від імені усієї нашої родини
с. Лобачівка Горохівського району.


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.