Який він – професійний школяр - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 26.67 € 31.37
Який він – професійний школяр

Волинь-нова

Який він – професійний школяр

— Я так чекаю того 1 Вересня! — ​донька мрійливо усміхається. — Ти моя вчена, — ​обіймаю її й передбачаю, що вона казатиме далі. — Дуже хочу побачити своїх однокласників

Ми, батьки, чекаючи початку навчального року, передусім думаємо про витрати на підготовку до школи й про те, щоб хоч би та дитина не хворіла й добре вчилася. Вони ж, наші учні, десь із класу 5-го чи й раніше все більше зважують, як змінилися і яке враження справлятимуть на однолітків. Адже ровесники, особливо певні хлопці чи дівчата — ​тепер головні їхні авторитети. Тож слова дочки мене аніскілечки не здивували. Згадала свої часи, коли щоденні походи у школу майже щоразу оберталися певними відкриттями про спілкування з однокласниками, взаємодію із вчителями. Це справді було великою школою! Окрім знань з різних наук, ми отримували майстер-класи з психології людських стосунків. Усміхаюся й досі, пригадуючи, як мій син, уже студент, свого часу відповідав на запитання про справи у школі так:

— Певно, наша географічка посварилася з чоловіком. Ну така, мам, зла була. І то з перших хвилин уроку! Ми ще нічого й зробити їй не встигли. А про хімічку годі й казати: вона, здається, нікого не любить, навіть себе.

«Ліпив» характеристики, відкриваючи цим мені себе.

«Ліпив» характеристики, відкриваючи цим мені себе. Звісно, тоді дуже хотілося сказати, що його краща підготовка до уроків може поліпшити настрій вчительці, чи ще щось, що належить казати відповідальній мамі. Однак на той час уже мала досвід, який застерігав вмикати цю роль, що «обрубує» ось таку відкритість. Зрештою, у ці хвилини мій учень демонстрував «професійне школярство»: показував, що уміє розрізняти емоційні стани, знає, що дорослі мають свої слабинки, як і діти… Головним було, щоби він і далі зі мною ділився хоча б відфільтрованою для мами інформацією. Ще частину пазлів з його навчання можна було дібрати у спілкуванні з класною керівничкою і на шкільних святах.

Читайте також: Шкільна гойдалка, або Чим особливе свято 1 вересня.

Одним словом, питати у дитини ліпше: «Що там у школі?», а не «Що там на уроках?». Бо ж на перервах відбувається стільки всього важливого, яке за емоційною наповненістю може бути стократ значимішим, аніж почуте на уроці від учителя. Тож хай наші діти, які так люблять, буває, чіплятися до точності вжитих нами слів, почують шанс-запрошення поділитися.

Якщо маєте, шановні читачі, свої відкриття про такий складний сімейний світ, який психологи досліджують століттями й досі щось винаходять, — ​діліться. Наші адреси: [email protected] або ж [email protected], а поштова: 43025, м. Луцьк, просп. Волі, 13, «Цікава газета на вихідні».