Курси НБУ $ 39.72 € 42.81
Бойова медикиня Олена Созонюк з Ковельшини загинула, рятуючи побратимів

Оленчина донечка тепер каже: «Моя мама померла. Її вбили росіяни».

Фото із сайту 4studio.com.ua.

Бойова медикиня Олена Созонюк з Ковельшини загинула, рятуючи побратимів

На жаль, пам’ять про неї осквернив священнослужитель упц мп

Уродженку села Обенижі Ковельського району Олену Созонюк проводжали в останню дорогу золотої осінньої пори 2022 року. Звістка, що на війні загинула молода медикиня з Волині, що осиротіла її маленька донечка, вразила багатьох і вкарбувалась у пам’ять ще й завдяки історії її життя. 28-літня Олена служила в 14-й механізованій бригаді імені князя Романа Великого, а до лав українського війська стала ще у 2015 році. Як розповідають рідні, змалку вона була дуже наполегливою, завжди досягала мети. Промовистим є факт, що Олена разом із сестрою-близнючкою Ольгою були на Майдані у Києві. «Я ж їх не пускала. Але хіба втримаєш?»  – пригадує мама дівчат, пані Віра. 

Після Революції гідності Олена закінчила університет і поринула в роботу, їздила на заробітки. Всі гроші вкладала в рідний дім. У 2015-му вирішила вступити до лав Збройних сил України. Згодом зізналася рідним, що тричі ходила до військкомату, та її все не брали на службу. За четвертим таки взяли. Мама Олени згадує той момент: «Вона сказала, що вже підписала контракт. Наче відро холодної води вилила на голову. І що вдієш? Кричи не кричи! Але хіба я її втримала б? Вона в нас така була вперта! Захоче – зробить, як вирішила».

Спочатку Олена була польовим кухарем у зоні АТО. Згодом отримала звання старшого сержанта, пройшла курси, стала бойовим медиком. Продовжувала контракт тричі. У лютому 2016-го Олену Созонюк нагородили відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції». 

Коли по рації передавали, що є 300-й і його треба евакуйовувати, вона без вагань бігла.

…Коли розпочалось повномасштабне вторгнення росіян, Олена з побратимами й посестрами перебувала на полігоні на Рівненщині. Питання, воювати чи ні, для неї не стояло. У розмовах з рідними бойова медикиня казала, що боїться не смерті, а щоб не прийшла на рідну Волинь російська армія. Сміливою й жертовною запам’ятали волинянку її побратими, зокрема Юрій Сліпко: «Не кожен чоловік-військовий мав таку відвагу. Коли по рації передавали, що є 300-й і його треба евакуйовувати, вона без вагань бігла». Кажуть, як є: вона рятувала інших, а себе врятувати не змогла. 

Нещодавно ім’я жінки-воїна знову було в багатьох на устах: її пам’ять осквернив московський піп із місцевої церкви. Він звинуватив Олениного батька в тому, що місцева громада забажала перейти під юрисдикцію ПЦУ і що той нібито його побив. Хотів компенсації. Сестра Ольга повідомляла: «Священник сказав, що ми отримали гроші за мою сестру, яка загинула на війні, то можемо заплатити. Коли Олена була жива і приїхала в село останній раз, він до неї сказав: «Ти ще жива?!». 

Бойова медикиня із села Обенижі житиме вічно: пам’ять про неї берегтимуть її мала доня, родина, односельці, волиняни, усі, кому вона врятувала життя й чиї життя захищала, йдучи на війну. На щастя, коли процес набрав розголосу, в тому числі і в нашій газеті та на сайті volyn.com.ua, священнослужитель забрав свою заяву із суду...

Останні новини:

Усі новини російсько-української війни – тут.

Реклама Google

Telegram Channel