Курси НБУ $ 39.57 € 42.16
Селянам висушили криниці і… запропонували тарифи, як у місті

Волинь-нова

Селянам висушили криниці і… запропонували тарифи, як у місті

«Депресивною лійкою» називають територію Гощанського та Здолбунівського районів у Рівненській області, звідки бере воду для чвертьмільйонного обласного центру місцевий водоканал. Будуючи водогін, до тамтешніх сіл також проклали мережу і обіцяли постачати воду безкоштовно. Бо ж через водозабір для міста криниці попересихали, а грунт у селах просідає, руйнуючи будинки. Попри це у 2014 році пільги для «депресивної лійки» скасували, а у вересні Рівненська облрада підвищила ще й норми споживання води, тож у жовтні плата за неї для селян виросла утричі

На Гощанщині мешканці сіл, що у зоні водозабору, відмовляються платити за воду. Вважають, що встановлений для них тариф, рівноцінний тому, який платять мешканці Рівного, несправедливий. «Рівнеобл­водоканал» на уступки йти не збирається. Щомісяця надсилає квитанції з усе більшими сумами, що нині вже сягають кількох тисяч гривень, та спрямував списки боржників до органів соцзахисту, аби селяни не отримали субсидії на газ.

На відміну від гощанців, мешканці Новомильська Здолбунівського району за воду борг сплатили, проте були збентежені вересневим рішенням обласної ради, яка збільшила норми споживання для родин, що не мають лічильників. Депутати не просто проголосували, щоб мешканці Рівного платили більше. Вони скасували рішення попереднього скликання облради, яке у жовтні 2014 року ухвалило пільгові норми споживання для мешканців «депресивної лійки». Фактично ті хоч і змушені були останні три роки платити за воду, але значно менші суми, ніж інші.

Встановлення лічильників — ​хороша справа, але потрібно їхати на місця і спілкуватися з людьми.

—До жовтня нараховували два куби води на людину за місяць, а тепер — ​п’ять, — ​розповідає Петро Ворон, копитківський сільський голова, якому підпорядкований Новомильськ. — ​За день, виходить, людина використовує 180 літрів питної води (на напій худоби та полив городів її споживання не враховують у зоні «депресивної лійки». — ​Ред.). Як таке може бути? Якщо родина раніше в середньому за місяць сплачувала 54 гривні за воду, то нині — ​179. Люди у нас за власні кошти погасили заборгованість, яка виникла після введення тарифів у 2014 році, і претензій до того, скільки коштує вода, у них немає. Але просять повернути норми споживання, які були до вересня.

Пан Ворон приїздив із цим проханням до депутатів комунальної комісії облради. Ті довго сперечалися, похитували головами, проте пообіцяти піти назустріч не змогли. Директорові «Рівнеоблводоканалу» Андрію Караушу лише сказали підготувати пропозицію, як вийти із ситуації. Але те, що облрада знову зменшить норми споживання для мешканців «депресивної лійки», — ​малоймовірно.

Зійшлися лише на одному: потрібно з районними та сільськими радами домовитися про співфінансування та встановити лічильники селянам, аби ті сплачували за фактично спожиту воду. Проте поки програма встановлення приладів обліку буде складена, профінансована і виконана, може пройти кілька місяців. «Рівнеоблводоканал» депутати попросили забрати списки боржників з органів соцзахисту, аби селянам принаймні нарахували субсидію. Проте директор підприємства Андрій Карауш наполягає, що мешканці території «депресивної лійки» все ж повинні сплатити весь борг. Зазначає, що підприємство готове реструктуризувати заборгованість. Від ідеї погасити її за рахунок бюджетних коштів відмовилися.

Окрім того, депутати облради, яка є власником водоканалу, зазначають, що не можуть повернути стовідсоткову пільгу на водопостачання для сіл біля водозабору. Мовляв, із 2010 року тарифи встановлює Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Її начебто просили за селян «депресивної лійки», але безрезультатно.

— У 2014–му ми допомогли людям, зменшивши норми споживання води для мешканців тих територій, — ​коментує колишній голова облради та нинішній депутат Михайло Кириллов. — ​У вересні рада підвищила норми для всіх споживачів, включно з тими, що у «депресивній лійці», хоча я говорив, що цього робити не можна. Встановлення лічильників — ​хороша справа, але потрібно їхати на місця і спілкуватися з людьми. Тільки так можна знайти рішення, яке влаштує всіх.

Левко ЗАБРІДНИЙ.

Telegram Channel