Середня зарплата на «Кроноспан УА» — ​понад 12 тисяч гривень - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 27.93 € 33.28
Середня зарплата на «Кроноспан УА» — ​понад 12 тисяч гривень

Генеральний директор ТОВ «Кроноспан УА» Наталія Покінська.

Волинь-нова

Середня зарплата на «Кроноспан УА» — ​понад 12 тисяч гривень

Завдяки чому колектив досягає успіху? Як у нинішніх умовах вдається зберегти команду професіоналів? Про це в інтерв’ю з генеральним директором підприємства Наталією Покінською

Нова лінія — нові робочі місця

— Минулий рік, незважаючи на всі мінуси, пов’язані як з економічною, так і політичною ситуацією в Україні, в цілому для компанії був успішним, — ​почала розмову пані Наталія. — ​У першу чергу, завдяки активності наших клієнтів — ​меблевих фабрик, які після кризи 2014 року зуміли швидко оговтатися і адаптуватися до нових реалій. Вони почали оперативно розвивати експорт, що й допомогло втримати бізнес. Якщо меблева галузь працює, то й у нас є перспектива.

— Чи тільки завдяки експорту в умовах галопуючої інфляції, знецінення гривні можна підтримувати статус успішного підприємства?

— На сьогодні ми поставляємо майже 35 відсотків своєї продукції за межі України, переважно в Польщу, де активно розвивається меблеве виробництво. Але досить потужно йде вперед й вітчизняний ринок. Це помітно по новобудовах, особливо у великих містах. Громадяни купують квартири — ​з’являється потреба в нових меблях, ламінованій підлозі тощо. Та чи не найголовнішу роль відіграють такі фактори, як культура підприємства, активність і якість персоналу. Не можна змусити людей працювати, коли ти платиш їм мізерну зарплату, — ​вони повинні бачити свою причетність до розвитку підприємства.

— Важко втримати вам свою команду? Адже багато керівників б’ють на сполох через відтік кадрів, що й стало предметом обговорення на одному з останніх засідань Волинського обласного об’єднання організацій роботодавців?

— Навіть маючи пристойну заробітну плату, а в нас, наприклад, середній її розмір становить більше дванадцяти тисяч гривень, українці все одно виїжджають в інші країни. Це — ​закономірний природний процес. Що стосується «Кроноспану УА», то в нас нема гострого кадрового голоду. Втримуємо людей не лише зарплатою, а й комфортним місцем роботи, чіткими правилами, які склалися давно, перспективою росту тощо.

— Наскільки впевнено почуваєтеся на закордонному ринку?

— Тепер так. Там кожен виробник проходить етап тестування.

Коли тільки починали експортувати, зізнаюся, набили немало шишок, навіть маючи закордонного інвестора. Впевненіше заявили про себе чотири роки тому, коли через суттєво послаблений вітчизняний ринок змушені були збільшувати свою присутність в інших країнах. Нам було легше адаптуватися до нових вимог, бо мали в кого повчитися — ​товари інших заводів «Кроноспану» досить поширені на тамтешніх ринках. Стосовно конкурентів, то вони спонукають нас вдосконалюватися.

Якщо вітчизняні меблеві фабрики будуть спроможні спожити нашу продукцію, то й не ставитимемо питання про збільшення поставок за кордон.

— Наталіє Петрівно, знаю, що ви планували розширювати виробництво. Чи не відмовився інвестор від своїх намірів?

— У 2017 році провели деяке переоснащення — ​лінію ламінування замінили на потужнішу, що дає змогу тепер наростити виробництво ламінованої ДСП, а отже — ​збільшити обсяги реалізації. Плануємо додатково прийняти 150–200 працівників. Якщо вітчизняні меблеві фабрики будуть спроможні спожити нашу продукцію, то й не ставитимемо питання про збільшення поставок за кордон.

Ключовими в інвестиціях були 2005–2007 роки. Після невеличкого затишшя тепер такими мають стати 2018–й та 2019–й. Незважаючи на не надто сприятливу ситуацію в Україні, інвестор налаштований збудувати ще одне підприємство в центрі країни на 300 нових робочих місць. Загальна вартість можливих інвестицій становитиме близько 300 мільйонів євро.

 

Новий ігровий майданчик — ​нововолинській дітворі.
Новий ігровий майданчик — ​нововолинській дітворі.

 

Інвестор, який не боїться ризикувати

— Які труднощі й перешкоди доводиться долати?

— Сьогодні ніхто не може гарантувати стабільність робочої сили в Україні. Через відсутність чіткої стратегії в розвитку лісової галузі ми позбавлені також упевненості в безперебійному надходженні сировини. Інфраструктура — ​в занедбаному стані, особливо логістична складова. Нема якісної залізниці, не вистачає вагонів, локомотивів. Тому навіть маючи власну колію, відчуваємо постійну загрозу поставки своїх вагонів від станції Іваничі. Про автомобільні шляхи теж не доводиться багато пояснювати. За півроку витратили 5 млн євро на закупівлю транспорту, щоб забезпечити повноцінне життя підприємства. А в кінці минулого року потерпали від того, що важко було отримати дозволи на міжнародні перевезення між Польщею і Україною.

— Ваш австрійський інвестор, виходить, не з лякливих?

— Він насправді з таких, хто не боїться ризикувати. Коли думати лише про те, що краще — ​попереду, то ніколи не будеш успішним. Виграють ті, хто не відступає.

— На вашу думку, що потрібно зробити в країні, аби полегшити життя інвесторам?

— Повинні запроваджуватися інвестиційні контракти, які забезпечували б тим, хто хоче вкладати власні кошти в нашу економіку, певні гарантії на державному рівні. Мав би бути чіткий, зрозумілий і взаємовигідний для усіх сторін порядок ціноутворення на необхідну сировину. Кожен регіон повинен мати перелік об’єктів, які можна запропонувати потенційному інвестору. До слова, ми написали листи у різні області (і лише на два відсотки з усіх отримали відповіді), в яких виклали пропозиції щодо розгляду інвестиційних площадок для розвитку. Це так чекають інвестора? Чимало того, що мало би бути в руках держави, розпаювали. Не збережені цілісні майнові комплекси хоч би з мінімальною інфраструктурою.

— Багато залежить і від місцевої влади, від позиції її керівників?

— Саме так. Відведення землі під будівництво, підключення комунікацій, технічні умови, під’єднання до залізничної колії, налагодження співпраці з тими, хто поставляє сировину — ​це ті речі, які вирішуються на місцях.

— Наталіє Петрівно, не один рік точаться розмови навколо екологічної безпеки, пов’язаної з діяльністю вашого підприємства. Чи можете заспокоїти нововолинців?

— Насамперед скажу, що «Кроноспан ​УА» дотримується вимог, прописаних в законах України. Більше того, ми зобов’язалися адаптувати підприємство відповідно до норм світового законодавства у цій сфері. До завершення нового інвестиційного проекту на підприємстві будуть встановлені додаткові потужні фільтри.

— Нещодавно ви отримали відзнаку від Федерації роботодавців України за кращу кадрову політику. Роблячи основну ставку на розвиток виробництва, ви разом із тим залишаєтеся соціально відповідальним підприємством, одним із напрямків якого є благодійність. Як вдається тримати баланс?

— Це — ​нероздільні вектори діяльності ТзОВ «Кроноспан УА», де зараз трудиться 380 людей. Ми розробили стратегію на 5 років, ведемо власну цілеспрямовану політику.

У 2017–му обсяг благодійної допомоги становив майже 500 000 гривень. Як і раніше, основну увагу приділяли облаштуванню шкіл та садочків. Крім того, компанія у квітні минулого року у Нововолинську встановила ще один повноцінний дитячий майданчик.

Щороку Фонд «Кроноспан» проводить конкурс на отримання гранту на навчання в одному з найкращих коледжів США — ​Babson College. У 2017–му стипендіаткою стала випускниця середньої школи Кропивницького Анна Салтикова. Цьогоріч запроваджуємо програму стажування студентів вузів з можливістю працевлаштування у нас на підприємстві.