Досвідченим поетам та юним художникам влаштувала фантастичну зустріч арт-педагог Алла Харчук (на фото — з квітами) у День поезії.
Любов — і «Поезія на полотні»
Алла Харчук та вихованці студії «Світ творчих людей» презентували виставку під такою назвою
В арт–галереї «Луцьк», що втиснулася між «Ощадбанком» та Палацом культури, у День поезії багатолюдно, гамірно та дуже яскраво від картин, написаних вихованцями Алли Харчук. Більшість із них навчаються малювати менше року, але їхні роботи вже потрапили на виставку. Юні художники перенесли вірші волинських поетів Валентини Штинько, Ніни Горик, Ольги Ляснюк, Віри Барановської, Ніни Омріяної–Бай, Юлії Фінковської, Наталки Петрук, Лєни Шторм, Антоніни Євтодюк та Миколи Мартинюка спочатку у свою дитячу і чисту уяву, а потім пензликом і фарбою — на полотно. 10 поетів, 10 художників і 25 картин — така статистика цього дійства, повідомила начальник управління культури Луцька Тетяна Гнатів.
— А надихнула мене на це любов, — зізнається арт–педагог Алла Харчук. — Закохана в поезію змалку, і завжди під подушкою лежала книжечка з віршами. Своїх учнів спонукаю читати добрі книги. А поезія — це найвищий рівень слова. Приємно, що діти знайшли у ній натхнення, роздумували, коли малювали. І для поетів це несподіване відкриття, що малеча розуміє їхні твори.
— А як підбирали ці вірші?
Є така думка, що художник промовляє картинами, але я розповідаю дітям, що митці минулого були високо– інтелектуальними людьми, радниками королів, тому заохочую наповнитися знаннями перед тим, як вийти на публіку.
— З багатьма авторами знайома особисто, і мені хотілося зробити зустріч художників і поетів, бо у нас багато спільного. За цей рік мої вихованці навіть проілюстрували збірочку однієї поетеси зі Львівщини. Маємо ще одну пропозицію, думаю, будуть і наступні.
— Тобто діти вже бачать, як можна в майбутньому реалізуватися за цією професією, і що малювання — не просто хобі?
— Саме так. Навіть на цій виставці вони розуміють, що не потрібно чекати роками, позитивними емоціями треба ділитися вже зараз. І хоча ці роботи ще не досконалі, через рік будуть інші, це розвиток. Є така думка, що художник промовляє картинами, але я розповідаю дітям, що митці минулого були високоінтелектуальними людьми, радниками королів, тому заохочую наповнитися знаннями перед тим, як вийти на публіку.
Поети дарували дітям свої книги, фотографувалися і спілкувалися в неформальній обстановці. І, мабуть, у малечі ця зустріч відкладеться незабутнім спогадом.
Ніна Омріяна–Бай, яка приїхала на виставку зі столиці, подякувала землякам і розповіла, що колись заслужена артистка України Алла Опейда прочитала її вірш «За все, Всевишній, дякую Тобі» у журналі. З цього почалася пісня і товаришування.
Подумалося, що від сьогодні зав’яжеться не одна така дружба між поетами та юними митцями, що в майбутньому засвідчиться новою «Поезією на полотні».
