Мовила текстом до мене: в Луцьку відбулися ХІ Польсько-українські зустрічі майстрів слова

Про це пише Наталя Денисюк у "Монітор Волинський". Уже тринадцять років підряд у Любліні відбувається Загальнопольський декламаторський конкурс української поезії та прози. Із 2008 р. його головний організатор, Центр культури в Любліні, за допомогою Товариства польської культури  імені Тадеуша Костюшка, Луцької міської ради, Генерального консульства РП у Луцьку та інших інституцій, щороку проводить Декламаторський конкурс польської поезії та прози для мешканців України. З моменту започаткування в Луцьку цих дзеркальних змагань фіналісти обох конкурсів беруть участь у міжнародному фіналі – Польсько-українських зустрічах майстрів слова, які проходять по черзі в Любліні та Луцьку. Цього року гостей приймав Луцьк.

Програма ХІ Польсько-українських зустрічей майстрів слова як завжди була насиченою. У перший день усі охочі могли подивитися монодраму Лариси Кадирової «Не плачте за мною ніколи» за прозою Марії Матіос. Акторка, яка, до речі, була членом журі конкурсу, перетворила виставу на інтерактивне дійство. Завдяки цьому глядачі не тільки пізнавали діалектну лексику, якою послуговувалася її героїня, але й співпереживати їй у роздумах про життя та смерть.

Вистава урочисто розпочала міжнародний фінал. Після виступу Лариси Кадирової учасників привітали секретар Луцької міської ради Григорій Пустовіт та Генеральний консул РП у Луцьку Вєслав Мазур.

Далі на учасників чекали конкурсні виступи, які відбувалися протягом двох днів. Вони також мали змогу взяти участь у майстер-класах з акторської майстерності, котрі провела акторка, логопед, викладач сценічної мови та член журі конкурсу Барбара Міхаловська-Розгін.

На завершення зустрічей відбувся гала-концерт «Україна і Польща, писані словом». Серед переможців конкурсу – Юрій Дмитрук із Луцька (І місце) та Зузанна Домбровська зі Скаржисько-Камєнної (І місце), Владислав Гаврилюк із Любліна (ІІ місце), Олександра Возняк зі Скаржисько-Камєнної (ІІ місце), Андрій Шафранський та Віталій Ковч із Луцька (обоє ІІ місце), Юлія Урбанська з Любліна (ІІІ місце), Миколай Остапчук із Ковеля (ІІІ місце) та Олександр Ожеховський із Луцька (ІІІ місце).

Обидва конкурси вже мають свою традицію. Можна помітити також широку географію учасників, їхній вік (цього року найстарша учасниця мала 69 років) та спектр творів, які вони обирають для декламації.

Учетверте на конкурсі був Юрій Дмитрук із Луцька – цьогорічний переможець зустрічей з української сторони. До речі, вразила різноманітність зацікавлень учасника: Юрій, за професією бухгалтер, займається спортом, музикою та театром.

Не вперше пробувала свої сили на конкурсі й Дарина Хижняк. Вона навчалася на полоністиці в Луцьку і вже кілька разів проходила у фінал. На запитання, що завдяки конкурсу їй вдалося щось переосмислити, відповіла, що по-іншому тепер розуміє, як потрібно презентувати матеріал, як пройнятися твором. Зазначила, що майстер-класи, які відбуваються під час конкурсів, дуже допомагають не тільки в декламації, але й у повсякденному житті. «Цього року я здивувала всіх і саму себе – я взяла дитячу літературу, тому що хочу подарувати усмішку і собі, і людям. А на початку це були класики без усвідомлення того, про що ти говориш», – поділилася своїм досвідом Дарина Хижняк.

Про важливість майстер-класів з акторської майстерності, що проходять під час таких конкурсів, говорила також Олександра Вахрамєєва з Рівного. Вона вивчає польську мову в Українсько-польському союзі імені Томаша Падури, де побачила нашу газету з оголошенням про змагання. Прочитавши його, ще деякий час вагалася, чи спробувати свої сили в ньому, адже раніше ніколи не брала участі в подібних конкурсах. Дівчина зізналася, що твори Адама Загаєвського та Малгожати Мусерович для декламації  їй допомогли обрати наставники.

Учетверте на конкурсі був Юрій Дмитрук із Луцька – цьогорічний переможець зустрічей з української сторони. До речі, вразила різноманітність зацікавлень учасника: Юрій, за професією бухгалтер, займається спортом, музикою та театром. Він розповів, що перечитував і обирав для декламації різних польських авторів. «Найчастіше я звертався до творів Словацького та Твардовського. Сьогодні був Станіслав Місаковський і знову Юліуш Словацький. Я обираю авторів для декламації не через імена. Мені важливо, щоб це були слова, які я міг би донести, якісь складні твори, в які мені хочеться поринути».