Молодий господар має подарунок від «Западенських теплиць» і «Волині-нової».
«Україна може бути фундуковою коморою Європи»
Микола Гаврилюк із Пісків Горохівського району почав закладати сад окультуреної ліщини, а за одну з найкращих розповідей про своє захоплення одержав приз від компанії «Западенські теплиці» та газети «Волинь–нова»
— Наша сім’я виписує «Волинь» все життя. Якось я прочитав повідомлення про конкурс. Виграти теплицю, звісно, не сподівався, але подумав: можливо, надрукують мою історію, і матиму невелику рекламу. Бо навіть мої сусіди не знають, що я роблю. Послав статтю і… забув. Згодом тітка каже, що в газеті є публікація про мене. Подумав: досягнув своєї мети, — каже переможець.
Микола Гаврилюк, який став другим переможцем конкурсу газети «Волинь–нова» й одержав теплицю від компанії «Западенські теплиці», веде нас до ділянки, де вирощує фундук:
— Ось моя остання покупка — цікавий сорт Трапезунд.
Після закінчення Національного лісотехнічного університету у Львові хлопець вирішив повернутися до землі й закласти фундуковий садок. Почав із дванадцяти кущів. Нині в Пісках Горохівського району, де господарює він та батьки його дружини, — вже цілий молодий сад.
Молодий садівник не обмежується лише горіхами. Два роки «бавиться» з арахісом, а якось купив італійську квасолю сорту Карнеліно вартістю 600 гривень за кілограм.
— Я використав стару схему посадки 4 на 4, — каже Микола, — хоча нині частіше садять шпалерою. Але якщо садити густіше, то дерева не доотримуватимуть сонця і менше плодоноситимуть. Живцюватиму їх відводками — це простий і перевірений метод. Фундук дуже важко укорінюється, але дає гарну поросль. Коли підрізав, то залишив кілька гілок, щоб переконатися, що це заявлений продавцем сорт. Бо сорти цієї культури можна розрізнити тільки за плодами — ні за листям, ні за корою, ні за бруньками. Лише коли буде врожай, людина зрозуміє, чи вона купила сортовий фундук чи ліщину.
Микола пояснює, як робити горизонтальні й вертикальні відводки. Горизонтальних, каже, можна мати більше, але вони довго ростуть. Вертикальні — швидше, вони сильніші, але їх менше. Микола вибрав горизонтальні. Гілку пришпилює до землі, й невдовзі на ній мають з’явитися корінці. Восени її можна буде перерізати і розсадити рослини.
У міжряддях садівник посіяв ведмежу ліщину. Горіх цього дерева не цінують через твердість шкаралупи, зате деревина затребувана через красивий червонуватий відтінок. А ще цей вид чудовий для підщепи. Бо у фундука коренева система мичкувата, і якщо спекотне літо, то рослині не вистачає вологи. Ведмежа ліщина має стрижневу кореневу систему й може дістати глибоку воду. Окрім того, вона не дає порослі й росте деревом, а не кущем, що уможливлює збір врожаю машиною. Тому коли створюють промислову плантацію, то для підщеп вибирають саме цей вид. Звісно, Миколі Гаврилюку ще далеко до збору фундука машинами, але він про це мріє.
— З фундука довго чекати доходу, а з однорічних — швидко. Наприклад, цей кущ минулого року давав горіхи, — Микола присідає біля саджанця. — Цього року змерз пилок, бо через теплу зиму почав розпускатися, а потім температура впала до 25 градусів морозу.
Молодий садівник не обмежується лише горіхами. Два роки «бавиться», як сам каже, з арахісом. Якось купив італійську квасолю сорту Карнеліно вартістю 600 гривень за кілограм. «Дружина з тещею подивилися на мене, як на дивака, але квасоля вийшла смачна. Тепер не знаю, що робити зі своїм урожаєм», — зізнався хлопець. Також він пробував живцювати хвойні рослини.
— Якщо укорінювати голубу ялину, то потрібні установки штучного туману, які під високим тиском розпилюють воду. У теплиці на хвоїнці постійно має бути крапелька води, — каже впевнено. — Така установка не дешева. Але поки не хочу розпорошувати свої сили, головне — вирощувати фундук.
— Хочемо побажати вам, щоб у вас був експорт і ваші горіхи прикрашали наш шоколад. Україна може стати фундуковою коморою Європи. Хай для вас це буде додатковою мотивацією, визнанням ваших зусиль, — сказав директор компанії «Западенські теплиці» Олексій Дудич, вручаючи молодому садівникові теплицю.
Віримо, що через 10 років на околиці Пісків буятиме фундуковий маточник, про який так мріє господар. А теплиця, запитаєте ви. Її вже зібрано, і подружжя Гаврилюків вирощуватиме в ній помідори, огірки, перець. Але Микола таки не втримався і заклав ділянку живців голубої ялини. Як же без мрії?
Кому ж дістався суперприз — читайте у «Волині–новій» за 24 травня.
Публікація створена завдяки сприянню компанії «Западенські теплиці» (Луцький район, с. Забороль, вул. Володимирська, 36–а, тел.: 0503780907, 0672552565).
