Курси НБУ $ 26.11 € 30.62
Втекла від інфаркту — ​втікає від старості

Ця унікальна жінка давно дружить зі спортом.

Фото Алли ЛІСОВОЇ.

Втекла від інфаркту — ​втікає від старості

85-літня Ірма Миколаївна Машкова, активно займаючись фізкультурою,  зберігає не лише гарну фізичну форму, а й отримує позитивний заряд енергії

У вісімдесят опанувала… комп’ютер

Пані Ірма на пенсії з 1989 року, але не уявляє, як можна сидіти цілими днями на лавці чи перед телевізором. Для неї — це період насиченого життя, зустрічей з неординарними людьми, невтомної праці над собою. Майже десять літ тому ця дивовижна жінка самотужки подолала складний післяінфарктний стан завдяки китайському апарату Шу Боши, який, впливаючи на біологічно активні точки, стимулює роботу певних органів. 

Нині її, як і раніше, можна часто побачити у спортивному костюмі. А цієї зими взяла у руки спеціальні палиці для так званої скандинавської ходьби — ​і щодня, навіть у сніг і мороз, долала десятки кілометрів. Коли рухаєшся з ними, зазначає Ірма Миколаївна, задіяні майже всі м’язи, й це добре тренує.

Треба жити нинішнім днем, бо завтрашнього для нас може й не бути…

«У мене строге правило: не менше 10 тисяч кроків щодня, — ​розповідає з осяйною усмішкою. — ​Як рахую? Дуже просто: за хвилину роблю приблизно 90 кроків. Якщо рухаюся вгору — ​менше, вниз — ​100–105».

Жінка каже, що вранці, коли ще повітря чисте, не загазоване, вирушає то в напрямку Низкиницького монастиря, то до села Тишковичі чи колишнього цегельного заводу — ​насолоджується небом, сонцем і землею. А потім включається у роботу. «Ви не повірите, — ​мовить, — ​але в мене зовсім нема вільного часу».

Вловивши моє здивування, показує на комп’ютер. Його син разом із онуком Максимом, котрий проживає в Москві, купили їй на ювілей. Але дуже поспішали назад, тож Ірма Миколаївна зосталася сам на сам із винаходом цивілізації. Вихід знайшла швидко: пішла у книжковий магазин і придбала «ПК для «чайників». На запитання, чи легко було розібратися у премудростях, розсміялася і пояснила: «Я ж закінчила фізико-математичний факультет! Навіть деякий час учителем фізики працювала».

А зберегти добру пам’ять (підтвердила це, декламуючи напам’ять вірші українських і російських класиків, молитви), логіку й уміння вловлювати найголовніше допомагають фізичні вправи і регулярне читання книг.

Переборола саму себе

День розпочинає з легкої ранкової гімнастики. Вмикає комп’ютер, де в неї записані вправи для суглобів за Норбековим. Далі — ​щоденні присідання за системою Неумивакіна: спочатку — ​напівприсідання, потім — ​повні. Коли запитала, чи не втомлюють її такі постійні навантаження, у відповідь почула: «Та ви що? Я все виконую із задоволенням. І дихальну гімнастику. Це ж мені допомогло вижити й жити повноцінно далі».

Ще в молоді роки Ірма Миколаївна мала складну операцію на легені. Потім — ​інфаркт. Шість років тому потрапила в онкологічне відділення.

«Ніколи під час хвороби не падала духом, бо знала, що наше здоров’я — ​у наших руках. Господь дає тривалість життя, а його якість творимо самі. Шкода, що зараз нема занять з лікувальної фізкультури, як це було до 2010 року. Це багатьох рятувало від різних недуг», — ​каже жінка.

Був у Ірми Миколаївни і складний період у житті, коли помер старший син. Тривала депресія відбила бажання і від занять, і від спілкування. Але після того, як на неї почали косо дивитися знайомі, постановила: «Досить скиглити!» Відтоді твердо дотримується такої філософії: якщо можеш змінити те, що тебе непокоїть, — ​дій, якщо ні — ​відпусти. Треба жити нинішнім днем, бо завтрашнього для нас може й не бути… 

Вчиться й учить інших

Ірма Миколаївна багато років працювала на посаді лаборанта та інженера-хіміка управління налагоджувальних робіт виробничого об’єднання «Волиньвугілля», досі спілкується з колегами, сусідами. А от чи багато має однодумців?

«Не всі сприймають мій спосіб життя, — ​розповідає. — ​Але нічого дивного. Бо я, наприклад, не можу зрозуміти, чому це в 50-річної жінки болять коліна… Запитують пораду — ​відповідаю, що собою треба займатися. Але є люди, які поділяють мої методи боротьби з хворобами та старістю. Обмінюємося інформацією, підказуємо одна одній різні рецепти і вправи. От недавно сама освоїла такі для покращення зору й слуху. Вже маю помітний результат».

Не могла не поцікавитися у «спортивної» пенсіонерки системою харчування. Правила у неї прості: зранку — ​обов’язково каша й овочі, переважно морква; протягом дня можна все, але не переїдати; вечеря — ​не пізніше 8-ї вечора. П’є воду, зелений і трав’яний чаї, а от кави не вживає.

Коли заговорили, що нелегко одиноким людям зараз, у період постійного зростання цін, жінка мовила: «Я пережила голод 1932—1933 років, потім — ​1946—1947. Тоді справді пухли і вмирали від хронічного недоїдання. А зараз і хліба, і макаронів удосталь!»
А для душі — ​перегляд колишніх фільмів, класична музика, поезія. Ірма Миколаївна з надзвичайною акторською майстерністю читає мені вірш про жінку — ​«Человек, на котором держится дом».

«...Знайомі, дивлячись на мої щоденні пробіжки, жартують: «Втікаєте від старості?» А я лише усміхаюся у відповідь. Бо сміх, добрий настрій і позитивне сприйняття того, що відбувається, — ​це теж запорука здоров’я», — ​ділиться секретами Ірма Миколаївна. n