Її називали «королевою сердець».
Принц Чарльз запропонував руку і серце Діані, хоча закоханий був в іншу…
«Коли я йшла до вівтаря, шукала очима її. Знала, що вона поруч. Почувалася овечкою, яку ведуть на заклання. Я знала це і нічого не могла вдіяти», — це фрагмент з аудіощоденника принцеси Діани. Так, так — саме тієї Леді Ді, яка отримала шанс здійснити мрію тисяч дівчат — шанс на життя по–королівськи. Закохана у принца Уельського, який освідчився їй, а любив іншу… Ніяких сліз, запухлих очей. Люди бачили її осяйну усмішку, дивувалися незалежності, ахкали після рукостискання з хворими на СНІД, схилялися перед її умінням бути мамою. Принцеси немає серед нас понад 20 років, та її життя досі є темою пліток, аналізу, переоцінок
На церемонії вінчання Діана найбільше боялася помилитися, коли перелічувала численні імена майбутнього чоловіка. Вона таки збилася раз, але більше пересудів викликало те, що змінила слова шлюбної присяги — була готова любити, шанувати і берегти, але не коритися. Принц Чарльз на запитання журналістів, чи кохає, відповів ствердно. Потім додав неоднозначності: «Що б кохання не означало». Своєму другові зізнався, що не любить дружини, але сподівається полюбити. (Через кілька років сказав Діані, що до цього шлюбу його присилував батько.)
20–літня принцеса через ревнощі хотіла вкоротити собі віку. Якось Леді Ді заявила: «Я не довіряла Чарльзу, думала, що кожну хвилину, коли не зі мною, він телефонує їй». (Мова про коханку принца Чарльза Каміллу Паркер–Боулз.) Намагалася порізати лезами руки. Страждала від булімії (паталогічно підвищене відчуття голоду). Врятувала вагітність 1982–го, через рік після весілля. «У ті часи це було найвищою насолодою — знати, що скоро я стану мамою», — сказала принцеса. Незабаром народився другий хлопчик. Але при цьому Діана відчула, що тріщина між ними ширшає: навіть побачивши немовля, чоловік був невдоволений, бо хотів доньку.
Наприкінці дня люди думають, що чоловік — єдиний спосіб самореалізації. Насправді для мене робота — спосіб ліпший.
Леді Ді не була примхливою, але домоглася, щоб її сини, Вільям і Гаррі, ходили у звичайну школу. Ніякої елітарної освіти. Діти повинні мати нормальне дитинство, бавитися з однолітками. Ось спогад принца Гаррі: «Мама часто повторювала мені: «Ти можеш бути настільки неслухняним, як хочеш, головне — не попадися». (Була надзвичайно уважною і чуйною, бо пам’ятала, як бракувало їй мами в 6 років, коли батьки розлучилися.)
Діана публічно потисла руку хворому на СНІД у час, коли більшість людей вірила, що ця хвороба передається через контакт. Правдиво співчувала чужим немічним людям. За те її називали «королевою сердець». Брала із собою й синів, щоби знали життя, не осяяне владою, зокрема й дитяче. Є спогад дизайнера: Діана відмовилася від вигадливого капелюха в тон сукні, бо в ньому «неможливо обіймати дітей».
Принцеса Уельська відома і як активістка руху проти виробництва протипіхотних мін. Вона, міжнародний VIP–волонтер, спілкувалася в Анголі та Боснії в лікарнях із постраждалими від вибухів таких боєзарядів, зокрема з дітьми. Уже після її смерті підписана міжнародна заборона на використання цієї зброї.
Після розлучення виставила на аукціон усі надбані 79 суконь і костюмів. (У них з’являлася на обкладинках журналів та їздила по світу.) Уторговані 3,5 мільйона фунтів стерлінгів витратила на благодійність.
Вона загинула в автокатастрофі у 36 років. Саме тоді, коли, як писала преса, у неї заповідалося на нову любов. Водій не справився з керуванням, утікаючи від фотографів. Разом із Діаною загинув кінопродюсер, син єгипетського мільярдера Доді аль–Файєд. Версій причин аварії кілька: алкогольне сп’яніння водія, перевищення швидкості, теорії змови. (Британська газета «Дейлі Міррор» опублікувала лист покійної принцеси, в якому та стверджує, що дехто планує «нещасний випадок» у її машині, щоб відкрити дорогу Чарльзу для його повторного шлюбу».)
За життя Діана мала більшу популярність, аніж її чоловік Чарльз. За складних особистих обставин залишалася сильною, активною і сердечною. Їй навіть більше симпатизували під час процесу розлучення. Про неї з теплом згадують і після смерті.
Пам’ятають і слова Діани: «Наприкінці дня люди думають, що чоловік — єдиний спосіб самореалізації. Насправді для мене робота — спосіб ліпший» і «Якщо ви знайшли у своєму житті ту людину, яку кохаєте, тримайтеся за неї».
Стаття написана за матеріалами сайтів obozrevatel.com, uamodna.com, hromadske. ua, intermarium. com. uа, slovo. today .
