Щоб екзот почувався добре
Хойя, або восковий плющ (на фото) – одна з найпоширеніших кімнатних ліан. Сімейство налічує близько 200 видів, розповсюджених в Австралії, Китаї, Індії, на островах Тихого океану. Названа на честь англійського садівника Томаса Хоя
Восковий плющ — вічнозелений чагарник, що в’ється, з повзучими або звисаючими тонкими довгими стеблами, які потребують опори. Листки темно–зелені, товсті, шкірясті, різної величини і форми, розташовані один навпроти одного. Запашні квітки — білі, рожеві, жовтуваті — зібрані в суцвіття–зонтик, звисають у вигляді кошика. Кожна має форму п’ятикутної зірки, а ще менша зірочка іншого відтінку розміщена в центрі.
Вирощують вазон у світлих приміщеннях (підійдуть західні і східні вікна), влітку затіняють. Після появи перших квіткових бруньок рослину не рекомендують переставляти. Цвіте восковий плющ усе літо. Квітконоси не обрізають, наступного року на них будуть нові суцвіття.
У період активного росту оптимальна температура — близько 22–25 °C. Провітрюйте кімнату, де розташований восковий плющ, але на відкрите повітря його не виносьте. Взимку тримайте вазон при 18 °C, може бути й вища температура, але цвістиме наступного року не так рясно.
У весняно–літній період хойю щедро поливають, але так, щоб вода не потрапляла на квітку, взимку — через 2–3 дні. Воду треба добре відстоювати.
У весняно–літній період хойю щедро поливають, але так, щоб вода не потрапляла на квітку, взимку — через 2–3 дні. Воду треба добре відстоювати.
Рясне цвітіння можна стимулювати, зануривши всю рослину на 30 хвилин у теплу воду (35 °C), а горщик із землею — на 2 години.
За температури вище 20 °C листя часто обприскуйте, але м’якою водою — інакше утворюватимуться плями. Раз на тиждень протирайте вологою ганчірочкою для видалення пилу.
Протягом усього вегетаційного періоду хойю підживлюють двічі на місяць квітковими мінеральними добривами, після чого ґрунт розпушують, не пошкоджуючи коріння.
Молоді пагони пересаджують щорічно навесні, дорослі — через 2–3 роки. Найкращим субстратом вважається суміш листяної, дернової землі, перегною, торфу і піску (2:1:1:1:1). На дно горщика укладають дренаж. Необхідно подбати і про опору для довгих пагонів.
Щоб рослина гілкувалася, довгі стебла прищипують. Якщо пагони занадто довгі, частину обріжте, залишаючи короткі гілочки.
Найчастіше розмножується хойя живцями. Для цього беруться пагони попереднього року, що мають не менш як дві пари листків. Укорінюються вони у воді, у вологому піску або субстраті (торф і пісок — 2:1) за температури не нижче 20 °C. Зацвітають молоді рослини на четвертий рік.
Крім хойї м’ясистої, культивують менш розповсюджену хойю прекрасну. Листя у неї дрібніше, злегка опушене та має трикутну форму. Квітки з яскравішою темно–червоною коронкою. Її використовують як ампельну рослину, що має гарний вигляд у підвісному кошику. Догляд за нею такий же, хоч вона примхливіша і теплолюбніша.
Олена МІСЮК.
