Курси НБУ $ 39.60 € 42.28
Що спонукає жінку до зради?

Фото Youtube.com.

Що спонукає жінку до зради?

Людина навчилася заганяти в лещата математичних формул буквально все: схід сонця, морські приливи, земне тяжіння… Усе зрозуміле, усе передбачуване… Але чи вдасться нам колись знайти десяток–два цифр, щоб вгадати, описати, спрогнозувати зачаття, народження та смерть кохання? А прорахувати зраду? Питання риторичні. Не винайдено ще у систему обчислення, перед якою відкрилася б душа людська. І все–таки… Можливо, комусь із філософів, письменників удасться якщо не розгадати, то хоч би наблизитися до розуміння, наприклад, зради?

Спробу проникнути в таїнство її зачаття та народження зробив відомий польський письменник Януш Леон Вишневський у своїй книжці «188 днів і ночей». — ​Жіночій зраді присвячено одну з розмов між паном Вишневським і пані Малгожатою Домагалік — ​знаменитою польською журналісткою й телеведучою, головним редактором одного з найвідоміших жіночих журналів Польщі — ​«Pani». «Це будуть мої власні міркування, — ​пише Януш Вишневський, — ​трохи підкріплені статистикою. А вона однозначна. Понад 52% усіх жінок, які перебувають у постійному союзі, бажають собі «іншого чоловіка». Приблизно 34 відсотки уже зустріли його. Чому?»

1. Вона хоче і він теж…

Жінкам подобається, коли їх прагнуть. Саме бажання, продемонстроване чоловіком, на мою думку, для представниць слабкої статі значно важливіше, ніж його виконання. Їх зовсім не влаштовує випадковий секс для підвищення статистики або щоб «на цей тиждень поставити галочку». Жінки за те, аби він хотів.

2. Чужий чоловік робить це значно краще

З досліджень сексологів зрозуміло, що любощі з коханцем оцінюються жінкою–зрадницею за 10–бальною шкалою на 8–10. А оцінка інтимних зносин із постійним партером не перевищує 4 балів. Багато чоловіків вважає, що секс і гра в гольф мають багато спільного: від них можна отримувати радість, навіть якщо не вмієш цього робити. Середня тривалість сексуального зв’язку зі своїм чоловіком триває близько 11 хвилин. З коханцем — ​утричі довше.

3. Коханець говорить про її привабливість

Жінка хоче, щоб нею захоплювалися і її завойовували. Вона не відчуває цього поруч із тим, хто починає називати її «матусею», не звертає уваги на нову зачіску (хіба що вона поголить голову), а відвідування косметичного кабінету трактує як непотрібний каприз і «діру в бюджеті». Слабка стать хоче, щоб її звільняли від спідниць, блузок і білизни, які вона собі купила. Прагне, щоб ненаситні руки розтріпали нову зачіску.

У певну мить свого життя жінки заново відкривають прадавню мудрість: «Шлюб — ​такий важкий віз, що тягнути його треба втрьох».

Дружинам вистачає хронічно поганого настрою їхніх чоловіків, які приносять додому кислі міни, стреси, невдачі та своє поранене его, до якого треба прикладати компреси. Він скаржиться перед сном на свого шефа або контрагентів, які не платять вчасно.

Мужик у піжамі лежить поруч у ліжку і не має нічого спільного з еротикою. Коли ти вже напам’ять знаєш його нарікання, можна удати, що слухаєш його, а думками перебувати з коханцем. Найцікавіше, що в нього теж є шеф і контрагенти, що не платять у строк. Але він ніколи не говорить про них у постелі. Йому шкода витрачати на них час.

4. Новий партнер додає життю нового сенсу

Багато жінок утомилися від свого сімейного життя та розчарувалися в ньому, зовні щасливому та благополучному. Доволі швидко шлюб починає лякати щоденністю та повторюваністю, що межує з ритуалом. Представниці слабкої статі хочуть уникнути його і не бажають самотності вдвох. У певну мить свого життя вони заново відкривають прадавню мудрість: «Шлюб — ​такий важкий віз, що тягнути його треба втрьох».

Жінки починають шукати новий сенс, нові шляхи розвитку і… знаходять коханця. Вони вважають, що тільки з ним можуть розвинути свою особистість, а також з ним можна вилікуватися від хвороби самотності. З новим обранцем у них знову з’являється «апетит» до життя. Він як психотерапевт. Мало того, що обходиться значно дешевше, ще й від нього можна одержувати подарунки.

5. Жінки можуть так помститися

В опитуваннях, проведених інститутом Кінсі, близько 36% заявляє, що зраджували свого чоловіка у відповідь на його зраду. Але він, на жаль, ніколи про це не дізнається. По–перше, надто ледачий, щоб влаштувати стеження. А по–друге, жоден із так званих поважаючих себе чоловіків не може й подумки припустити, що його половина могла б зрадити».

«Наданий список достеменно здасться вам неповним, — ​звертається пан Вишневський до своєї співрозмовниці Малгожати Домагалік. — ​Цікаво, що ви додали б до нього?»

Може, візьмемо на себе почесну місію пані Малгожати і допишемо його від себе? Чи пан Вишневський такий розумний, що назвав усі причини невірності? Чекаємо листів на [email protected] або 43025, м. Луцьк, просп. Волі,13.

Лариса КОВАЛЬЦОВА,
dotyk.in.ua

 

Telegram Channel