Який би чарівник намалював нові дах і вікна в Ратнівській школі?

Усередині школа видалася дуже навіть симпатичною. Заступник директора з навчально–виховної роботи Світлана Дордюк розповіла, що приміщення було інтернатом до 1995-го.

Заклад передбачав комплекс будівель спального, навчального корпусів та майстерні. Таке планування для звичайної школи не підходить. Тому просили народного депутата Степана Івахіва, і він допоміг обладнати перехід між двома корпусами, щоб діти не перебігали вулицею. За кошти батьків випускників потроху вкладають бруківку.

Але біда в тому, що навчальне приміщення старе – ще з 1962 року. Дах протікає і повільно руйнує споруду зсередини, наражаючи на небезпеку дітей. Школа давно в полі зору пожежників, бо хоч стелю періодично ремонтують, та це не вирішує проблем.

Але біда в тому, що навчальне приміщення старе – ще з 1962 року. Дах протікає і повільно руйнує споруду зсередини, наражаючи на небезпеку дітей.

Терміново треба реконструювати покрівлю, міняти вікна, а ще — ​вкрай необхідний спортзал. Бо учні займають призові місця, а тренуватися ходять у спортивну школу. 663 дитини, і те, що досі немає нормального спортзалу, неабияк дивує. За спортзал слугує кімнатка, яка хіба для занять гімнастикою може згодитися, — ​дуже маленька, з низькими вікнами, навіть м’яча не кинеш. 

 

 

 — ​Школа буквою П побудована, то якщо одну стіну звести — ​вийшов би спортзал, — ​міркує завуч, ведучи мене вулицею в інший корпус.

Заходимо в актову залу, де стеля замаскована дерев’яною вагонкою, але не рятує від протікань. Усе, що можуть, педагоги, техперсонал і батьки роблять своїми силами, це помітно. І класні кімнати затишні й комфортні. До першокласників потрапляєш, наче у казку. Розмальовані стіни, сучасні меблі. Коштів Міносвіти у рамках Нової української школи (НУШ) вистачило на все, розповідає завуч. Є парти, телевізори, дидактичний матеріал, кольорові принтери, ноутбуки.

Усе, що можуть, педагоги, техперсонал і батьки роблять своїми силами, це помітно.

— Ми вчасно зробили замовлення і до 1 вересня мали все, окрім мікроскопів та дидактичного матеріалу, — ​водить мене Світлана Дордюк трьома класами і на моє здивування, що першачки дивляться у мікроскопи, запевняє, що таки так – на інтегрованому курсі «Я досліджую світ». — ​Працюю в цій школі завучем із 1995-го і стільки матеріалів ще не отримувала. І лупи, і компаси, і зразки корисних копалин. НУШ мені особисто імпонує, якби тільки це стало системою. Домашніх завдань не задають. Хоч кожен із батьків може подивитися, на якій сторінці сьогодні опрацьовували матеріал, і закріпити його.

 В іншому першому класі розвішані фотокартки з уроків. Тиждень підприємництва, говорили з дітьми про торгівлю і вчилися купувати продукти, розповідає педагог Тамара Теребуха. Це її перші учні, але довіряють навіть секрети.

— Усі речі школярів зберігаються в окремих лоточках, — ​показує вчителька Наталя Лагодюк у наступному першому класі. Каже, за новою програмою цікавіше працювати навіть учителям, не лише дітям. Побороли стереотипи, робили ремонт протягом усього літа, щоб було комфортно. Щодо індивідуальних парт, то їх переставляють час від часу і дітей пересаджують, щоб не дивилися в один бік.

Заходимо на заняття до логопеда. Учні саме надувають гумову рукавичку — цікавого півника, вдихаючи повітря носиком. Логопед каже, порушень вимови тепер багато, але, працюючи, виправляють. Прямуємо в книгозбірню, бібліотекар бідкається, що новинок мало. Це приміщення теж «латають», щоб книжки не були в сирості, бо дах протікає і тут.

 — У дощ відра підставляємо на коридорі. Вікна намагаємося не відчиняти, — розповідає Надія Никанорівна, яка працює у школі 35 років. У вікні її 3-го класу палець можна просунути між шибкою та рамою. Коли мороз, діти сидять у куртках.

І знову про шкільне хороше розповідає Світлана Самійлівна, бо веде мене на гурток юних лісівників, які 2017-го вибороли третє місце на всеукраїнських змаганнях, минулоріч — ​друге на обласних. Виграли проект «Юний лісовий рейнджер», і їх тепер підтримує Лісова служба США, завдяки якій багато подорожують. Має школа і новий комп’ютерний клас.

— За успішністю, за рейтингом ЗНО та за кількістю обдарованих дітей — ми ​другі в районі. Та й за внутрішнім ремонтом випереджаємо інших.

— А от за вікнами, дахом і спортзалом — ​пасете задніх, — ​резюмую.

— Що ж, дах і вікна не намалюємо, — ​смутніє Світлана Самійлівна.

P.S. Коли номер верстався, директор навчального закладу Ігор Рудчик повідомив радісну новину: виділені кошти з місцевого бюджету на встановлення у школі довгоочікуваної протипожежної сигналізації. Але, як стало відомо на сесії обласної ради, в бюджеті на 2019 рік на нагальні потреби Ратнівської ЗОШ, про які писалося вище, коштів не закладалося.

Вчителі Нової української школи дуже юні, творчі й працьовиті.

 

 

 

Ратнівська ЗОШ I-III ст.  потребує фінансової підтримки.