«Батько оковитої» Менделєєв ані «wódki», ані «водки» не пив - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 26.11 € 29.14
«Батько оковитої» Менделєєв ані «wódki», ані «водки» не пив

Великий хімік справді спеціалізувався на сполученнях спирту з водою.

Фото persons-journal.com.

«Батько оковитої» Менделєєв ані «wódki», ані «водки» не пив

Проте якби Дмитро Іванович (на фото) спробував нашої горілочки — за вуха б не відтягнули!

8 лютого минуло 185 ро­ків від дня народження російського вченого–хіміка Дмитра Менделєєва (1834–1907). Разом із німецьким дослідником Лотаром Юліусом Маєром Менделєєв вважається автором періодичної системи хімічних елементів. Скажіть, що за часів вашого школярства на стіні кабінету хімії не було тієї «таблиці Менделєєва»?!

Водночас подейкують, що він не лише «свій» серед хіміків, а й дуже авторитетна людина у середовищі любителів хильнути. І не якогось там «сумнівного питва» на кшталт віскі, бренді, текіли чи рому, а перевіреної роками і поколіннями «горіляки». Бо, мовляв, це ж саме Дмитро Іванович «Її» — «сорокоградусну» — і придумав. Та ще й «дисер» про горілку написав!

І таки ж так! 1865 року 31–літній Дмитро Менделєєв захистив докторську дисертацію з промовистою назвою «Про сполучення спирту з водою»!

Перед початком процедури дисертант замість традиційного рукописного фо­ліанту затягує до університетської зали величезну сулію.

В уяві постає мега–колоритна картина «захисту» тієї вікопомної роботи. Перед початком процедури дисертант замість традиційного рукописного фо­ліанту затягує до університетської зали величезну сулію. Поважні професори один за одним перехиляють по чарчині. Перший заїдає оселедцем, другий закушує квашеним огірочком, третій занюхує скоринкою житнього хліба… А ондечки той — найповажніший — голосно так заявляє: «Щось я не відчув актуальності запропонованого дослідження — налийте ще раз поза чергою! І бажано в склянку!» До процедури голосування «доживає» заледве половина членів вченої ради — решта вже «під столом»! Проте рішення їхнє одностайне: «визнати горілку міцністю 40 градусів найкращою і присудити Менделєєву Д. І. науковий ступінь доктора наук»…

Однак історичній правді це, схоже, аж ніяк не відповідає. Дисертація Дмитра Менделєєва (попри таку приємну для вуха поціновувачів оковитої назву) насправді була не «про горілку», а сам учений на дух не переносив міцного алкоголю, протягом усього життя надаючи перевагу сухому білому вину.

Проте історики науки все ж визнають: окремі висновки ди­сертанта Менделєєва таки могли сприяти подальшому удосконаленню «горілчаної рецептури».

До речі, чинний і нині в Україні стандарт на оковиту передбачає міцність від 37,5 до 56,0 % (об’ємних одиниць). Хоча найпоширенішою залишається «40–градусна».

 

 

 А ось ще кілька цікавих фактів про «біленьку»:

1. Поляки вже століттями сваряться (і судяться у всіляких міжнародних арбітражах!) з росіянами, намагаючись довести: польська «wódka» відома світові з 1405 року — тоді як перші згадки про московитську «водку» датовані 1533–м. Тож це, мовляв, ніякий не «російський», а «польський» національний напій. Але ж ми з вами точно знаємо: першою насправді з’явилася українська «горілка», за якістю та смаком з якою оті «wódka» і «водка» навіть поруч не стояли!

2. Літр горілки за вагою суттєво «не дотягує» до 1 кг — у ньому лише 953 грами (якщо горілка міцніша за «стандарт», вона ще легша).

3. За калорійністю оковита лише трохи поступається м’ясу (100 г першої мають 233 ккал, а другого — близько 250 ккал).

4. Нині українські виробники алкоголю зазначають різні терміни придатності свого продукту до вживання: «12 місяців», «24 місяці», «36 місяців», «60 місяців» (тобто рік, 2, 3, 5). Натомість дехто вказує: «строк придатності необмежений». І це таки правда, адже горілка — як і самогон — «не кисне» (попри те, що одна з українських народних назв цього напою — «скажене молоко»).

5. «Світовий рекорд» із міцності горілки належить буцімто шотландцям. Вони випускають для продажу на китайському ринку «вогненну воду» міцністю 88,8 градуса (подейкують, що у Піднебесній усі «фанатіють» від цифри «8», вважаючи її «щасливою», тож, хильнувши хоча б десертну ложечку «88,8–градусної», враз стають втричі щасливішими). Проте ми, нащадки славних козаків, точно знаємо місце, в яке ті шотландці разом із китайцями можуть запхати свої «рекорди». Бо порівняно з нашим перваком усі ті їхні витребеньки — просто «дитяча слабоалкоголка»!


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.